Ви тут:
Суспільство Україна 

Легендарному сотенному УПА Мирославу Симчичу виповнилося 99 років

Легендарному сотенному УПА Мирославу Симчичу виповнилося 99 років

Минулого року депутати Львівської міської та Верховної Ради звертались до президента з пропозицією надати повстанцю звання Героя України, проти реакції поки немає.

Про уродини героя на своїй facebook-сторінці написав секретар Львівської міської ради Маркіян Лопачак, інформує “Еспресо.Захід”.

“Легенді повстанського руху, сотенному УПА Мирославові Симчичу-“Кривоносу” сьогодні виповнюється 99 років!…

Нині Мирослав Симчич – один з небагатьох живих свідків Другої світової війни, які боролися в лавах УПА за незалежність України. І єдиний з повстанців, кому ще за життя встановлено пам‘ятник.

Депутати Львівської міської ради ще в жовтні зверталися до президента з проханням надати Мирославові Симчичу звання Герой України. На жаль, це прохання так і не було почуте… Але й без того, Мирослав Симчич – Герой для кожного свідомого українця. Многая літа, пане сотнику!”

Нагадаємо, 14 серпня 2020 року напередодні Дня Незалежності для Мирослава Симчича було організовано політ над місцями цього легендарного бою. Захід відбувся, проте 97-річний повстанець не зміг взяти в ньому участь через погане самопочуття.

Довідково. Мирослав Симчич (Кривоніс) – військовий та громадський діяч, сотенний УПА, незламний політв’язень, почесний громадянин Коломиї та Львова.

Народився у 1923 році у селі Вижний Березів поблизу Косова на Прикарпатті. Закінчив Коломийський архітектурний технікум. У 1941 році вступив у юнацтво ОУН та воював проти німців у народній самообороні. Навесні 1944 року закінчив старшинську школу УПА і став командиром чоти, згодом – сотні.

У лютому 1945 року Кривоніс прославився у бою біля річки Рушір, де сотня “Березівська”, у якій він командував чотою, перекривала дорогу підкріпленню, яке йшло на допомогу НКВДистам, оточеним у Космачі. Повстанці обрали дуже вдале місце для засідки, а перед приходом колони розібрали міст.

За словами Симчича, у цьому бою вони знищили понад 400 ворогів, але історики називають значно менше число – від 11 до 100 осіб, в тому числі – підполковника Олексія Дергачова.

У цьому бою повстанці втратили лише двох бійців, а Симчича було поранено в руку. Після тривалого лікування він повернувся у свою сотню. Був затриманий у 1948 році. Засуджений до 25 років таборів. Звільнений у 1963 році, проживав у Запоріжжі, у 1968 знову засуджений “за нововиявленими обставинами”.

Провів в ув’язненні понад 32 років. Був звільнений з таборів лише у 1985 році. Реабілітований лише у 2017 році.

Перейти до вмісту