Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Герої Крут і Полтавщина: історія полеглого у бою студента родом з Лубен

Герої Крут і Полтавщина: історія полеглого у бою студента родом з Лубен

В Україні пам’ять Героїв Крут відзначають 29 січня. З українського боку в тому бою брали участь десь 600 бійців: студенти, курсанти, гімназисти. Вони 1918 р. намагались зупинити більшовицький наступ на Київ. Серед 12 імен, чиє походження пов’язують з Полтавщиною, хочеться згадати одного героя, що назавжди лишився 22-річним.

Це випускник Лубенської чоловічої гімназії Микола Божинський-Божко, наш земляк, родом із Семенівщини. Фото зроблено в Лубенському ательє пана Ходорковського, оригінал знаходиться в колекції полтавця Олексія Петренка. На час фото майбутньому герою не більше 19 років. Юний Микола, навчаючись у Лубенській чоловічій гімназії, а це 1907-1914 рр. Був людиною свободомислячою та незалежною. Про це свідчить напис на сургучевій печатці: «Лубєнскаго уезднаго полицейскаго упраленія». Себто, гімназист мав честь бути на «особливому» рахунку в лубенських правоохоронців.

На той час Лубенська чоловіча гімназія була відома далеко за межами Полтавщини. Тут давали високоякісну освіту. Звідси вийшло чимало політиків, митців, науковців. Серед випускників – діячі Української Народної Республіки Володимир та Микола Шемети, Микола Порш, Микола Чеботарів, поет Григорій Чупринка, дитячий письменник Олесь Донченко.

 

Атестат пана Миколи свідчить, що найкраще йому давалися іноземні мови, фізика та математика. Тож на початку Першої світової він вступає на математичне відділення фізико-математичного факультету університету св. Володимира (нині – Київський Національний університет їм. Т. Шевченка).

“У держархіві Києва зберігається тонесенька тека – особова справа студента київського університету св. Володимира Миколи Васильовича Божинського-Божка, який загинув під Крутами в січні 1918 року. Він прожив коротке життя. Народився у дворянській сім’ї в селі Калкаїв Семенівського району 23 жовтня 1895 р.”, – пише історик Віталій Скальський.

Що ми знаємо про нашого героя? Небагато, але дуже цікаву добірку фактів.

Наприклад те, що Рід Божинських-Божків отримав дворянство в часи походу Наполеона на Москву. Далекий предок Миколи відзначився в одному з боїв, чим і заслужив високе звання.

1917-й гримнув падінням імперії і духом п’янкої свободи. Українська Центральна Рада вимагає автономії. У Києві вирують конгреси та з’їзди, мов гриби після дощу, виникають різноманітні ради, осередки, товариства. Микола очолює об’єднану народно-пролетарську організацію лівих соціалістів України (в народі есери).

Наприкінці 1917 р. до щойно проголошеної УНР рушили збройні формування російських більшовиків. Київська молодь для захисту столиці організувала студентський курінь. В нього увійшли студенти та навіть гімназисти. На той час Божинський-Божко уже працював у Міністерстві земельних справ УНР, втім, як пише пан Віталій: «Легко проміняв крісло чиновника на шинель і гвинтівку».

У бою під Крутами Божка, як і решту 26 полонених безвусих юнаків, розстріляли. Микола похований в Києві, на Аскольдовій могилі.

Кажуть, бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ переважаючих сил ворога було зупинено на кілька днів. Це дало змогу представникам УНР підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу. Кажуть сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. А ми зазначимо, що доля лубенського гімназиста – лише тисячна частина трагічно втраченого цвіту української нації періоду визвольних змагань.

Ганна Кревська, член НСПУ та НСЖУ

Система Orphus Поделиться на fb