Ви тут:
PROвсе Суспільство 

Введення в Храм Пресвятої Діви Марії: що не варто робити цього дня

Введення в Храм Пресвятої Діви Марії: що не варто робити цього дня

Сьогодні відзначається одне з великих християнських Богородичних свят.

Свято Введення належить до дванадцяти великих свят. Воно має один день перед- і чотири дні післясвята. Про нього маємо згадки від V ст., але аж через кількасот років, поки він став загально поширеним по цілому Сході.

Згідно з історичними згадками, батьки Пресвятої Богородиці св. Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові у Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку.

Коли їй виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Івана Предтечі. По особливому одкровенню Вона як одухотворений Божий ковчег (ср.: 1 Пар 15) була введена у Святе Святих, куди мав право входити тільки первосвященник один раз на рік[2] — цим була виявлена її особлива роль у долі людства.

З проповідей на цей день Константинопольських патріархів, Германа (715—730) і Тарасія (784—806), випливає, що свято Введення був установлений у VIII столітті. Синайське Євангеліє з VIII століття, котре подарував до синайського монастиря імператор Феодосій III (715—717), між дванадцятьма святами згадує і свято Введення. Це свято мають і грецькі богослужбові книги з IX століття. Із ІХ ст. його починає святкувати вся східна Церква. Синайський Канонар (збірник церковних законів) з IX—X ст. подає свято Введення під такою назвою: «Свято Пресвятої Богородиці, коли була приведена в храм Божий, маючи три роки». Типікон Великої Константинопольської Церкви (IX—X ст.), хоча не подає ані апостола, ані Євангелія на це свято, але день 21 листопада поданий як: «Собор Святої Богородиці, коли була передана своїми батьками і приведена у храм Господній від трьох літ». Евергетицький Типікон з XI ст. має службу Введення з перед- і посвяттям. Службу на це свято склали Григорій Нікомидійський (IX ст.), Василій Паґаріот і Сергій Святогорець.
На Захід свято Введення прийшло досить пізно — аж наприкінці XIV ст., а в половині XV ст. поширилось по цілій Європі.

Батьки Пресвятої Богородиці св. Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові у Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Івана Предтечі. По особливому одкровенню Вона як одухотворений Божий ковчег (ср.: 1 Пар 15) була введена у Святе Святих, куди мав право входити тільки первосвященник один раз на рік — цим була виявлена її особлива роль у долі людства.

У цей не день заборонено:

  • укладати церковний шлюб
  • шити
  • прибирати
  • прати
  • ображатися, злитися, засуджувати когось
  • давати в борг.
Перейти до вмісту