“У випадку мобілізації готовий стати до лав ЗСУ”, – полтавський військовий поділився власними думками про створення підрозділів територіальної оборони

1 січня 2022 року в дію вводиться Закон України “Про основи національного спротиву”. 

Сергій Мараховець розпочав військову службу у 2015-у році – за четвертою хвилею мобілізації потрапив до 93 окремої механізованої бригади. Відслуживши рік, у 2016-році демобілізувався у званні молодшого сержанта і потрапив до оперативного резерву першої черги.

Взявши участь у кількох зборах як резервіст, вирішив підписати контракт на проходження служби у військовому резерві у складі батальйону територіальної оборони, розповіли у Полтавському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

“Душа потребує. Ви ж бачите що на сході України твориться?”, – пояснює Сергій своє рішення.

Дійсно, на сході країни триває неоголошена російсько-українська війна. Автономна республіка Крим, частина Донецької та Луганської областей перебуває під російською окупацією. Крім того Російська Федерація демонструє нарощування кількості своїх військ біля Українського кордону. Україна зробила висновки з 2014-го року. Сучасні Збройні сили України не йдуть в жодне порівняння з “довоєнними”. Більш того – ми не зупиняємося на досягнутому. Крім регулярних військових частин і вже існуючого потужного навченого оперативного резерву, наразі відбувається формування бригад територіальної оборони. Сергій Мараховець переконаний, що якби місцем дислокації було б його рідне місто – підписав би контракт не вагаючись.

“Коли я пішов по мобілізації – моєму сину був рік, зараз йому 7 років і я, поки що, не готовий щодня їздити по 70 кілометрів до Кременчука і назад”, – аргументує резервіст свої вагання.

Натомість стосовно важливості самої територіальної оборони у воїна немає жодного сумніву. Він переконаний, що підрозділи територіальної оборони в Україні не лише повинні бути, а й проводити регулярні збори і навчання.

“Десь раз на місяць вдається з’їздити в Кременчук. В основному відпрацьовуємо вогневу, тактичну, інженерну і медичну підготовки. Хлопці, які місцеві, збираються ледь чи не щотижня. Мені б також хотілося частіше, але не завжди вдається”

Попри все, Сергій Миколайович переконаний, що навички, отримані в ході військової служби, не розгубив. У випадку мобілізації готовий стати до лав Збройних сил не вагаючись.

“Якщо щось і забув – навички відновилися б. Так просто воно не забувається”, – переконаний Сергій.

Підрозділи ТРО Полтавської області, згідно Закону України “Про основи національного спротиву” розгортаються в обласному і районних центрах. Мешканці цих міст, котрі, як і Сергій Мараховець, готові стати до лав територіальної оборони Полтавщини за місце проживання, можуть підписати контракт і проходити військову службу в своєму рідному місті.