Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

Полтавські бібліотекарі розповіли про історію походження зимових свят і традицій

Полтавські бібліотекарі розповіли про історію походження зимових свят і традицій

Відділ краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського запрошує читачів на перегляд книжково-ілюстративної виставки “На віях тиші мерехтять сніжинки. Зима крізь вії дивиться на світ”, на якій можна відкрити для себе багато цікавого, невідомого про новорічні свята.

Першим до дітей з лантухом солодощів традиційно приходить Святий Миколай! Українці Його завжди шанували і просили захисту та допомоги. А вже для дітвори Він був справжнім чарівником, навіть у найскрутніші часи.

На новорічне свято у двері стукає довгоочікуваний Дід Мороз з ошатною бородою, у кожусі та валянках. А за спиною – чарівний лантух з подарунками.

Стверджують, що прототип Діда Мороза з’явився у Візантії (нинішня Туреччина) у ІV столітті н.е. У маленькому поселенні жив на березі Середземного моря серед рибалок і селян старенький дідусь. Він дуже любив діток. Йому подобалося дарувати їм різні дрібнички і бачити радість на дитячих обличчях. Особливо цінна ця радість взимку, коли простий люд бідував від голоду та холоду. Дідусь одягав на себе червоний плащ з капюшоном, валянки і ходив по дворах, радуючи дітей подарунками. Звали дідуся Ніколаєм.

Зараз у Туреччині не забули родоначальника Діда Мороза. Йому встановили пам’ятник: святий Ніколай з корзиною подарунків у оточенні дітвори назавжди поселився у турецькому містечку Демре.

Сьогодні братів Діда Мороза (Миколая знають і в Америці, і в Англії – Санта Клаус, в Італії – Бабо Натале, у Франції – Пер Ноель, в Колумбії – Папа Паскуала, в Бразилії – Пай Натал, в Чехії – Мікулаш).

Найулюбленішим і найочікуванішим зимовим святом є Різдво Христове, з його яскравими, самобутніми, веселими, а підчас складними обрядовими ритуалами.

Звичаї, як і мова, витворювалися справді протягом усього довгого життя і розвитку народу. Українці – дуже стародавня нація, свою духовну культуру наші пращури почали творити, як на диво переконливо стверджує автор Ксенофонт Сосенко – християнський священник у своїй книзі “Різдво-Коляда і щедрий вечір”, задовго до християнського періоду в Україні. Християнство переплелось у нас із прадавнім уявленнями та передусім же староукраїнські традиції увійшли в плоть і кров усіх нині існуючих наших звичаїв.

На час, у який тепер святкуємо Різдво Христове, колись ще ген-ген до християнства в Україні припадало свято зимового повороту Сонця, юного його народження, – це був час ворожіння на майбутній рік.

Всі стихійні сили природи були умиротворені, аби не заподіяти шкоди людям. Про це співається у колядках, які відомі з прадавніх часів, це виявляється у хліборобських звичаєвих обрядах: дванадцять полін для вогнища, дванадцять святкових страв.

Колядники – “гості здалеку” – приходять лише раз на рік. Вони приносять радісну вість і від їхнього приходу залежить врожай та добробут у наступному році. Хто уповноважив колядників вершити долю, хто наділив їх магічною владою впливати на перебіг майбутніх подій? Про це, як і про ще багато чого іншого об’єктивно розповідає книга українського священика К. Сосенка.

Різдво подане як найвеличніше, найзначніше зі свят. Традиційні різдвяно-новорічні обряди і звичаї разом з колядуванням-щедруванням сприяли єднанню людей, вихованню любові до рідної домівки, до рідної історії та культури.

Чому природна віра в єдиного Творця, у прадіда роду того ж таки Діуха-Місяця була дужою розповідається у книгах Василя Скуратівського “Дідух”, “Святвечір”, “Святки”.

За тиждень після Коляди, напередодні Нового року – 13 січня – відзначали Щедрий вечір. Так спрадавна пошановували народження нового Місяця. А за християнським календарем це свято преподобної Меланії. У народній пам’яті обидва свята об’єднались і тепер святкуються як Щедрий Вечір або Меланки.

Для юних читачів про всі свята, обряди, колядки й щедрівки дуже щиро й гарно оповідається в книгах Олени Пчілки “Книжка-Різдвянка” і “Веселих свят” братів Капранових.

“Добрий вечір тобі, пане господарю”

Радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився!”

Наталія Лисенко

Фото – Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека

Система Orphus