Ви тут:
Суспільство 

День святої Варвари: традиції та прикмети жіночого свята

День святої Варвари: традиції та прикмети жіночого свята

17 грудня відзначають день Варвари Великомучениці, або в народі Варвари. Цей день вважають жіночим. Сама свята Варавара вважається покровителькою жінок, перед її іконами просять про щастя, швидке заміжжя, зцілення від хвороб і здоров’я дитини.

Про історію виникнення стята, традиції та вірування пишуть на traditions.in.ua.

Свята Варвара народилася у місті Іліополі, що у Малій Азії. Мати Варвари рано померла, і мала дитина залишилася на вихованні у батька-язичника. Та дитина замислювалася над християнськими істинами. Дізнавшись про відступницькі нахили своєї доньки, батько віддає свою дитину на розсуд місцевої влади. Зрозумівши непохитність дівчини у її поглядах, влада піддає дівчину жорстоким тортурам. Наступного дня вранці після тривалих катувань Варвара прокинулася без жодної рани на тілі. Розгнівавшись, імператор Максиміліан наказав її батькові вбити дочку мечем. Таким чином, великомучениця Варвара, не зрікшись своїх переконань, загинула від руки батька. Через кілька століть нетлінні останки святої Варвари були перенесені до Візантійського Константинополя.

До України мощі святої Варвари потрапили з доброї руки дружини київського князя Святополка Ізяславовича Варвари. Князь Святополк-Михайло побудував Михайлівський Золотоверхий собор, де і зберігалися мощі св. Варвари більш ніж 800 років. Сьогодні їхнім постійним місцем спочинку є собор св. Володимира у Києві. Для поклоніння мощі святої Варвари з певною періодичністю встановлюються у храмах багатьох міст України.

Цей день прийнято святкувати тільки жінкам.

У день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. Можна тільки вишивати та нитки сукати. Народна легенда каже, що свята Варвара Великомучениця була дуже здібною до вишивання, так що вишила ризи самому Ісусові Христові.

Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: “Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила”.

У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов’язково мали бути й “пирхуни” – заправлені борошном. Мука з них пирхала, розліталась навсібіч. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили “пирхуном”. Дівчата в цей день заготовляли галузки з вишень і ставили у воду, якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб.

“Варвари” – день повороту на весну. Приповідка каже, що “Варвара ночі урвала, а дня приточила”.

На другий день – преподобного Сави, а на третій – Миколая. В Україні в цей час зазвичай випадають великі сніги, починаються люті морози, замерзають ріки. З цього приводу в народних приповідках говориться: “Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить!”, “Варвара мосте, Сава гостре, а Миколай гвозде!”, “Варвара заварить, а Микола поставить кола”.

Раніше всі ці три дні селяни варили кутю та узвар – “щоб хліб родив та садовина рясніла”.

Народні прикмети:

Яка погода на Варвари, така й на Різдво.

Який день на Варвари, такий і на Сави.

Якщо в грудні на Варвари болото, то буде зима красна, як золото.

Якщо проти цього дня нічне небо в зорях – чекай холодів, а сліпе й тьмяне – на тепло.

Якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима.

Дерева в інеї – урожай на фрукти.

Якщо до цього дня сніг не випав – зима буде теплою, а як з’явиться – довгою і холодною.

Система Orphus