Ви тут:
Суспільство ТОП-новина Україна 

“Вільні творити майбутнє”: 21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи

“Вільні творити майбутнє”: 21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи

День гідності та свободи 21 листопада відзначається в Україні на державному рівні з 2014 року на честь початку цього дня двох революцій – Помаранчевої у 2004 році та Євромайдану і Революції гідності у 2013 році. У цьому році пам’ятні події, які проводить Національний музей Революції гідності, приурочені до восьмої річниці початку Євромайдану.

Інформаційна соціальна кампанія до Дня Гідності та Свободи у 2021 році відбувається під гаслом двох попередніх років – “ВІЛЬНІ ТВОРИТИ МАЙБУТНЄ”, розробленим та запущеним Національним музеєм Революції Гідності й Міністерством культури, молоді та спорту України у 2019 році.

“Гасло “Вільні творити майбутнє” вдало висловлює ідею спрямованості в майбутнє. Революція Гідності – визначна й героїчна сторінка нашого недавнього минулого, але найважливіше, про що маємо пам’ятати та що усвідомлювати як обов’язок, – вона дала українцям можливість самим вирішувати, якою буде Україна завтра, куди вона прямує. На Майдані українці обстояли основні громадянські права та свободи, які кожному дають змогу самореалізації відповідно до його прагнень”, – йдеться у повідомленні Національного музею Революції Гідності.

Ідея цьогорічної кампанії показує цінність Майдану для кожного персонально. Гідність і свобода – не абстрактні цінності, а конкретна можливість для кожного. Євромайдан – це про суб’єктність, соціальну зрілість та відповідальність українців. Гасло кожен наповнює своїм сенсом. Індивідуальний прояв у спільному – ідея візуального ряду вуличної соціальної реклами. Люди, різні за віком і статтю, тримають власноруч написані плакати з однаковим гаслом. Глядач бачить лише частину обличчя та руки, типажі людей не персоніфіковано, проте легко читається, хто це – дитина, молода чи старша людина, жінка чи чоловік. І промовистим є сам напис, щоразу зроблений по-іншому.

“Відеоролик прямо пов’язано з вуличною банерною рекламою. Відео відтворює процес написання плакатів, зображених на банерах. Зафіксовано лише великий план: пензлем, маркером, валиком рука дитини чи дорослого виводить літери. Так само, як і на зображеннях, глядач не бачить постаті того, хто пише, повністю, лише фрагменти, фокус – на процесі малювання. Мета соціальної кампанії – актуалізувати в суспільстві роздуми про те, чому свобода варта того, щоб за неї боротися й захищати її”, – зазначили організатори.

Боротьба українських громадян за свої права, яка одержала назву “Євромайдан”, а згодом Революція Гідності, була наймасштабнішою подією в новітній історії України і логічним продовженням обстоювання прав людини та громадянина.

Історія свята

21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу в знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Вночі 30 листопада на вулиці продовжували залишатися кілька сотень активістів, переважно студентів. Їх жорстоко розігнала поліція, в відповідь на що 1 грудня в центр Києва з’їхалися сотні тисяч людей. Міліцейське свавілля скликало людей, обурених корупцією, узурпацією влади, політикою русифікації та зближення з Росією, пише maidanmuseum.org.

Євроінтеграційні гасла дали безперервному мітингу назву Євромайдан. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція Гідності. Люди вимагали покарати винних у погромі мітингарів.

Після жорстокого побиття молоді спецпідрозділами силовиків на головній площі Києва – майдані Незалежності, протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму, корупції та порушенням прав людини.

Кампанії солідарності та підтримки українських мітингарів пройшли у понад 20 країнах. Найбільші відбулися у різних містах Канади, США, Німеччини, Польщі, Великобританії, Італії та Франції. Місцеві активісти влаштовували акції протесту в Австрії, Австралії, Бельгії, Грузії, Естонії, Іспанії, Португалії, Литві, Норвегії, Швеції, Чехії та багатьох інших країнах світу.

На 61-ий день Майдану на місці протестів застрелено перших двох активістів. На той час уже було двоє загиблих за межами місць протистояння. Ще рівно місяць влада намагатиметься зачистити центр міста від протестувальників. Аж у ніч на 22 лютого 2014 року президент Янукович чартерним рейсом втік у Росію. Офіційно встановлено 107 жертв Революції гідності. Більшість героїв “Небесної сотні” померли від вогнепальних поранень 20 лютого 2014 року.

Першопочатково у списку Небесної Сотні було 108 осіб. 2015 року слідством і вироком суду цифру уточнено. Встановлено, що загибель одного з зарахованих до сотні – В’ячеслава Ворони – сталася внаслідок подій, не пов’язаних із Майданом.

Тактично Євромайдан домігся втечі президента-диктатора, відставки уряду. Після виборів Україна обрала європейський вектор розвитку – стала асоційованим членом ЄС, громадяни отримали право безвізового в’їзду в Євросоюз, внаслідок Зони вільної торгівлі з ЄС товарообіг із країнами Європи стало зростає.

Стратегічно – країна повернулася спиною до свого минулого, “тюрми народів”, як у нас називали по-народному Радянський Союз, і стала лицем до цивілізованих держав.

Прем’єр-міністр Бельгії Гі Вергофстадт назвав Євромайдан найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії ЄС. Це найтриваліший мітинг останнього часу. Безперервно простояв 92 доби. Для порівняння, 1989 року маніфестації з повалення комуністичного режиму в Чехії та Словаччині тривали 42 дні. В Румунії, які закінчилися самосудом і стратою диктатора, 11 днів.

Цей Майдан став епіцентром кардинальних змін у країні. А зважаючи на її географічне розташування та зовнішні політичні процеси, можливо, й у регіоні. Він запустив процес не лише трансформації політичної сцени, а й соціальних і культурних перетворень. Наслідки цього вибуху гніву та сплеску гідності, що вивільнили колосальну суспільну енергію, даватимуться взнаки не одне десятиліття як у геополітичному вимірі, так і у внутрішніх соціально-політичних відносинах.

Читайте також: #бути гідним: в Україні стартував флешмоб до Дня Гідності та Свободи

Вихід людей на вулиці в листопаді 2013 року після відмови уряду підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом більшість експертів визначають як цивілізаційний вибір. Продовження громадських протестів і самоорганізація суспільства у відповідь на тиск із боку держави та єднання громадян для захисту України від військової агресії на сході свідчать про надзвичайну важливість цього вибору. Три місяці тисячі людей жили на площі столиці. Вільний час і творча енергія не могли не спрямуватись у дієві товариства та цінні проекти. Майдан обріс громадськими ініціативами, десятки з яких діють і розвиваються досі. Майданівські волонтери створили загальнодержавні волонтерські організації та благодійні фонди.

Нагадаємо, з 2015 року в Україні 20 лютого щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 “Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

Фото: УП, ipress.ua

Система Orphus