Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

У Полтавській бібліотеці відбулась презентація книги “Пам’ять роду”

У літературній вітальні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Котляревського відбулася презентація книги “Пам’ять роду”, видана Українським інститутом національної пам’яті.

Книга “Пам’ять роду” – це 16 історій родин, які пережили геноцид 1932-1933 років. До видання увійшли зокрема історії родин письменника та політв’язня Олеся Бердника, письменника і публіциста Сергія Плачинди, які самі дивом вижили в роки Голодомору; розповідь про бабусю письменниці Тетяни Лемешко, яка через геноцид втратила чоловіка та 11 дітей. Свої родинні історії також розповіли поетка Наталка Поклад, актор Олександр Ігнатуша тощо. Видання містить фрагменти з книги Олеся Бердника “Пітьма вогнища не розпалює” та оповідання Оксани Шалак «Торбинка».

Авторка-упорядниця книги Наталія Позняк-Хоменко взяла участь у презентації з Києва – в режимі відеозв’язку.

“Коли ми говоримо про Голодомор, то найчастіше йдеться про біль і жах, які відчували наші предки, про психологічну травму, яку пережив народ, що став жертвою більшовицького експерименту “впокорення голодом”. Цією книгою ми хотіли відгорнути сторінку пам’яті трохи далі і побачити Україну, якою вона була до Голодомору: сильною, гордою, мудрою, працьовитою, з почуттям власної гідності та віри у свої сили. Ми почали шукати в сімейних альбомах фото українців до геноциду та просити людей, які зберегли ці реліквії, розповісти, як склалася доля тих, хто на них зображений. Ми дивилися в очі українців, які жили за сто років до нас, і бачили Україну, якою вона могла б бути, якби не більшовицька окупація. І якою вона може бути – якщо ми зараз цього захочемо”, – розповіла молоді про ідею книги пані Наталія.

А ще про психологічні травми, завдані геноцидом.

“Зверніть увагу на такі звички, які ви могли помічати у своїх дідусів, бабусів, коли встаємо з-за столу дуже часто крихти згрібаються в жменьку і з’їдаються. Весь хліб, який сушився, був на сухарі і в багатьох вони зберігалися десь в шафах на чорний день. Це все наслідок голодомору”

Голова Полтавського обласного об’єднання товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка Микола Кульчинський висловив переконання, що складовою геноциду був кремлівський етноцид.

“Паралельно зі спробами фізичного знищення українців через штучний голод, Москва провадила жорстоку політику на знищення нашої ідентичності – української мови, культури, християнської віри, національної пам’яті”.

Очільник просвітян Полтавщини закликав молодь пам’ятати трагедію голодомору та берегти і плекати українську мову.

Модераторка заходу – завідувачка відділу обслуговування користувачів Ніна Климко – зворушливо й емоційно прочитала уривок з книги: вірш письменниці Тетяни Лемешко “Із 1933-го” (з нарису “Батько роду мого – Витачів”).

Просвітницький захід відвідали старшокласники Розсошенської гімназії Щербанівської сільської ради та полтавських навчальних закладів: гімназії №7 ім. Тараса Шевченка, загальноосвітньої школи № 4 та міського багатопрофільного ліцею № 1 ім. І. П. Котляревського.

Регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар передав до бібліотек цих закладів презентовану книгу. Отримала в дарунок декілька примірників і ПОУНБ ім. І. П. Котляревського.

Презентацію вела завідувачка відділу обслуговування користувачів Ніна Климко.

 

 

Марія Бойко

Фото – Наталія Рой

Система Orphus