Ви тут:
Анонс Полтавщина Суспільство 

У Полтаві презентують книгу “Пам’ять роду”, де зібрані 16 родинних історій про Голодомор

У Полтаві презентують книгу “Пам’ять роду”, де зібрані 16 родинних історій про Голодомор

25 листопада у Полтавській обласній універсальна наукова бібліотека імені Івана Котляревського відбудеться презентації книги Українського інституту національної пам’яті “Пам’ять роду”.

Також презентують нові відеоматеріали Українського інституту національної пам’яті до 100-их роковин від початку масового штучного голоду 1921–1923 років в Україні  та 75-тих роковин від початку сталінського масового штучного голоду 1946–1947 років в Україні (День пам’яті – 27.11.2021), повідомили у Полтавському офісі Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП.

У презентації в режимі відеозв’язку візьме участь авторка-упорядниця книги, співробітниця УІНП Наталія Позняк-Хоменко.

Початок о 13:00 у літературні вітальні (2-й поверх бібліотеки).

Довідково. Книга “Пам’ять роду”– це 16 історій родин, які пережили геноцид 1932-1933 років. Книга покликана спонукати кожного відкрити свій родинний фотоальбом, дізнатися більше про історію своїх родин, поговорити з тими, хто ще пам’ятає «великий голод», зафіксувати та передати їхні спогади, щоб пам’ять про геноцид стала запобіжником від повторення подібних злочинів. До видання увійшли 16 історій, зокрема історії родин письменника та політв’язня Олеся Бердника, письменника і публіциста Сергія Плачинди, які самі дивом вижили в роки Голодомору; розповідь про бабусю письменниці Тетяни Лемешко, яка через геноцид втратила чоловіка та 11 дітей. Свої родинні історії також розповіли поетка Наталка Поклад, актор Олександр Ігнатуша тощо. Видання містить фрагменти з книги Олеся Бердника “Пітьма вогнища не розпалює” та оповідання Оксани Шалак “Торбинка”.

“Коли ми говоримо про Голодомор, то найчастіше йдеться про біль і жах, які відчували наші предки, про психологічну травму, яку пережив народ, що став жертвою більшовицького експерименту “впокорення голодом”. Цією книгою ми хотіли відгорнути сторінку пам’яті трохи далі і побачити Україну, якою вона була до Голодомору: сильною, гордою, мудрою, працьовитою, з почуттям власної гідності та віри у свої сили. Ми почали шукати в сімейних альбомах фото українців до геноциду та просити людей, які зберегли ці реліквії, розповісти, як склалася доля тих, хто на них зображений. Ми дивилися в очі українців, які жили за сто років до нас, і бачили Україну, якою вона могла б бути, якби не більшовицька окупація. І якою вона може бути – якщо ми зараз цього захочемо”, – розповідає про ідею книги її упорядниця, співробітниця УІНП Наталія Позняк-Хоменко.

Цього року виповнюється 75 років від початку сталінського масового штучного голоду 1946–1947 років в Україні та сто років від початку масового ленінського голоду. В Україні це був перший масовий голод, що став наслідком поразки Української революції 1917-1921 років. Цим сумним датам присвячено відеоролики УІНП. Серед іншого йдеться про те, що у 1921 році до катастрофічного становища селян спричинилася грабіжницька політика більшовицької Росії, яка розглядала селянство як “підозрілий елемент”, який постійно перебуває під впливом «класових ворогів». А Україну – як сировинний придаток, що мав забезпечувати “диктатуру пролетаріату” всім необхідним, у першу чергу – продовольством. 

Система Orphus