Ви тут:
Суспільство 

Російські маніпуляції 8-14 листопада: «Які можуть бути претензії до Бацьки?»

Російські маніпуляції 8-14 листопада: «Які можуть бути претензії до Бацьки?»

Цього тижня провідною темою в інфопросторі стала міграційна криза на польсько-білоруському кордоні, створена самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком як відповідь на санкції ЄС. Проросійські медіа в Україні висвітлювали й позицію Євросоюзу та Польщі, проте в аналітичних публікаціях просувалися тези про невинуватість Лукашенка, начебто закономірне збільшення кількості мігрантів та агресивність польских силовиків. Та не Білоруссю єдиною: проросійські сайти знову поширювали фейки про «насильницьку українізацію».

Як в український інфопростір потрапляють проросійські наративи — VoxCheck аналізує в рамках спільного проєкту з Центром стратегічних комунікацій. 

Підміна понять: не цілеспрямовано створили кризу, а просто «припинили стримувати мігрантів»

Найбільш поширена маніпулятивна теза проросійських ЗМІ — Олександр Лукашенко не влаштовував цілеспрямовану міграційну кризу на кордонах із Польщею та Литвою. Білоруська влада начебто роками стримувала мігрантів, які масово ринули в Євросоюз із 2015 року. Та коли в ЄС запровадили санкції проти самопроголошеного президента Лукашенка, в Мінську вирішили більше «не стримувати наплив мігрантів».

«…У західних ЗМІ ситуація виглядає дещо інакше: раніше білоруська влада перешкоджала діяльності приватних туристичних компаній, які завозять мігрантів під виглядом туристів, а тепер перестала. Звідси й тисячні марші до польського кордону», — пише «Страна».

Про те, що до міграційної кризи напряму причетна білоруська влада, ще в серпні почали писати журналісти-розслідувачі. У спільному розслідуванні центру «Досьє» та німецького видання «Der Spiegel» йдеться, що білоруська державна компанія «Центркурорт» з весни 2021 року координувала завезення до Білорусі нелегальних мігрантів з Іраку. Це туристична компанія, яка входить до структури управління справами президента Білорусі. Через «Центркурорт» оформлювали візи громадянам Іраку для нібито туристичних турів. Мігрантів селили в готелях, звідки вони вже вирушали до кордону з Литвою. 

Ініціатива BYPOL, заснована колишніми білоруськими офіцерами, які після президентських виборів покинули службу та були вимушені покинути країну, опублікувала своє розслідування. За даними ініціативи, білоруська влада використала операцію «Шлюз» із перекидання мігрантів до кордонів ЄС, яку підготували ще в 2010-2011 роках.

Вкрай малоймовірною версію «просто перестали стримувати» також робить значний розрив у статистиці. Із початку 2021 року на литовсько-білоруському кордоні затримали понад 4 тисячі нелегальних мігрантів — це в 50 разів більше, ніж за весь минулий рік. У серпні Білорусь ще збільшила кількість рейсів з Іраку: розпочався прийом рейсів із Сулейманії, Басри і Ербіля.

До речі, Лукашенко особисто погрожував припинити охорону кордонів у відповідь на санкції ЄС проти Білорусі, коли аеропорти ЄС закрили для білоруських літаків і заборонили польоти над Білоруссю (це сталося після того, як Білорусь силоміць посадила літак Ryanair, щоб затримати засновника телеграм-каналу «NEXTA»). «Ми зупиняли наркотики та мігрантів – тепер самі будете їх ловити. Ми не шантажуємо, нікому не погрожуємо, ви нас ставите в ті умови, що ми змушені реагувати. І ми реагуємо. Ну вже вибачте, як можемо і як вміємо», — сказав Лукашенко.

Схожі тези білоруської пропаганди просували в етері телеканалу «Наш», який належить проросійському політику Євгенію Мураєву. На шоу запросили провладного білоруського коментатора Петра Петровського, який підтримує Олександра Лукашенка. У 2014 році Петровський також публікував статті про Україну, в яких повторював тези російської пропаганди, пише «Детектор медіа».

В етері «Нашого» Петровський сказав: «До цих санкцій Республіка Білорусь займалася тим, що забезпечувала безпеку кордонів Європейського Союзу собою. Усіх мігрантів затримували та відправляли за власний рахунок — рахунок білоруського бюджету — до себе на Батьківщину. А це не одна сотня мігрантів».

За даними Frontex (Європейської Агенції з прикордонної та берегової охорони), через сухопутний кордон ЄС протяжністю 6 тис. км між Україною, Білоруссю, Молдовою, Російською Федерацією та його східними державами-членами до ЄС справді потрапляли менше 1% нелегальних мігрантів. Більшість із них обирали морські шляхи.

При максимальному напливі біженців у 2015 році на східному кордоні ЄС зафіксували всього 1927 нелегальних перетинів кордону. Західнобалканським шляхом у тому ж році до Євросоюзу нелегально потрапили 764 033 людини, а східносередземноморським шляхом – 885 386. У порівнянні з 2020 роком кількість нелегальних перетинів на східному кордоні виросла на 1407%, пояснюють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Це навряд чи можна вважати випадковістю.

Ще одна маніпуляція — ніби версію про причетність Лукашенка до міграційної кризи вигадали білоруські опозиціонери, аби виправдати дії польської влади. «Страна» пише«Вчорашній день у ЄС було витрачено на те, щоб звалити всю провину на Лукашенка: мовляв, він свідомо заманює азіатських мігрантів до Білорусі та привозить до польського та литовського кордонів, щоб влаштувати «гібридну війну». Ця версія, запущена білоруськими опозиціонерами, призначена для виправдання поведінки польської влади, яка готова захищати межі своєї держави від біженців навіть за допомогою зброї».

«Слід» білоруських опозиціонерів знайшли і в «Klymenko Time» (медіа, яке контролює Олександр Клименко, ексміністр доходів і зборів України із «сім’ї Януковичів»).

Серпень 2020 року — це початок масових протестів у Білорусі проти самопроголошеного президента Лукашенка. Протестувальники вийшли на вулицю, бо вважали результати виборів сфальсифікованими. Тоді, аби підтримувати міф про «народну любов» до себе, Лукашенко заявив, ніби мітингувальниками в країні керують з-за кордону. Й іноземні держави підбурюють протестувальників, бо прагнуть змінити владу. Звідси — наративи з підігруванням білоруській пропаганді про «переворот» та «розхитування ситуації», а також дисредитація опозиційних сил, якими нібито керує Захід. Дуже схоже на заяви російських ЗМІ про Революцію Гідності, чи не так?

Після інавгурації Лукашенка не визнали його легітимності Європейський Союз, а також США, Сполучене Королівство та Канада. Визнали лише Туркменістан і Китай.

Крім цього, від початку міграційної кризи на російських та білоруських ресурсах масово поширювали публікації про жорстокість польської сторони (наприклад, БелТАRadio SputnikTASSРоссия-1Газета.ruИзвестия та інші). У більшості випадків у публікаціях посилаються на повідомлення Державного прикордонного комітету Білорусі. Підтверджень цієї інформації з боку польської сторони чи ЄС немає. У Міністерстві оборони Польщі стверджують, що мігрантів організовано направляють до кордону білоруські спецслужби.

Схожі повідомлення поширюють і проросійські медіа в Україні, мовляв, Варшава «для психологічного тиску використовує гучномовці, прожектори та стробоскопи. Ігнорує прохання надання допомоги людям, які знаходяться на польській території безпосередньо біля польських загороджень», тоді як Лукашенко привозить гуманітарну допомогу та забезпечує «чисто людську допомогу».

До речі, білоруський журналіст Тадеуш Гічан писав у твіттері, що якраз білоруські силовики використовують лазери та миготливі вогні, щоб тимчасово осліпити польських солдатів і допомогти мігрантам зруйнувати огорожу та перетнути кордон.

В етері «Нашого» не забули згадати й вічний наратив російської пропаганди про те, що це — провал міграційної політики ЄС, а не штучно створена криза. «У контексті загострення ситуації, якщо не дай Боже вона погіршиться, вони у всій красі покажуть Європейський Союз у його толерантності, у його спробах вчити нас демократії, приймати мігрантів, і загалом продемонструє повний провал міграційної політики Європейського Союзу», — говорила «політична експертка» Олена Дяченко.

Цілі та інформаційне супроводження гібридної агресії проти ЄС VoxCheck обговорював на спільному брифінгу з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Фейки про мову: «Для половини українців рідна мова — російська»

Цього тижня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь дав інтерв’ю виданню «Сьогодні». У мовного омбудсмена запитали, як бути з опонентами, які часто говорять про примусову українізацію, на що Кремінь відповів: «У мене немає опонентів, а є відверті вороги України». Така доволі радикальна заява викликала бурхливу реакцію в деяких проросійських медіа та стала приводом для низки маніпуляцій. Самого омбудсмена проросійські медіа (як і російські), називають «шпрехенфюрером», натякаючи на зв’язок між мовною політикою та фашизмом.

Наприклад, у відеоблозі «Klymenko Time» запевняли, що «для половини українців рідна мова — російська». При чому далі у відео в соціології заплуталися й уже говорили, що «кожен третій українець продовжує вважати своєю мовою російську, а політику влади – агресивною та несправедливою». 

Насправді останнє соціологічне опитування, проведене Фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, показало, що 78% українців вважають рідною мовою українську. І тільки 18% — російську.

Цікаво, що в телеграм-каналі «Klymenko Time» саме згадували це опитування. Але вирвали з нього лише зручний для ілюстрації «несприйняття» українцями «насильницької українізації» факт: ніби 21% українців не підтримують мовний закон. Утім, в опитуванні вказано, що 21% українців не підтримують норму «мовного закону» про обслуговування українською мовою при збереженні можливості обслуговування клієнтів іншими мовами на їхнє прохання. Про те, що нібито 21% не підтримують увесь закон про мову як такий, не йдеться.

фото: bbc.com
Система Orphus