Ви тут:
Суспільство Україна 

Генералу ЗСУ Ігорю Гордійчуку, який у 2014 році обороняв Савур-Могилу, виповнилось 49 років

Генералу ЗСУ Ігорю Гордійчуку, який у 2014 році обороняв Савур-Могилу, виповнилось 49 років

12 листопада виповнилось 49 років легендарному спецпризначенцю, генералу-майору, Герою України, Ігорю Гордійчуку. Саме під його командуванням у 2014 році українські військові обороняли стратегічну висоту — Савур-Могилу на Донеччині.

Народився 12 листопада 1972 року в селі Залізниця Корецького району Рівненської області. Навчався в Київському інституті Сухопутних військ, закінчив з відзнакою факультет підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня Національної академії оборони України та Коледж сухопутних військ Збройних сил США, повідомляють на сайті Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Савур-Могила

Під час АТО Ігор Гордійчук брав безпосередню участь у багатьох операціях. Очолював загін спецназу при виконанні завдань в тилу противника, командував боями по захопленню Савур-Могили. Висота зберегла своє стратегічне значення і під час російсько-української війни. Саме після зайняття Савур-Могили та облаштування там спостережного поста російські артилерійські коректувальники фактично повністю заблокували пересування дорогами в секторі “Д”.

Виведення військ було можливим тільки в разі захоплення Савур-Могили, тому для її утримання були задіяні кращі загони російських найманців.

12 серпня 2014 року розвідники Гордійчука у складі 14 осіб з групи спеціального призначення “Крим” прорвалися на Савур-Могилу, взяли під контроль спостережний пункт на верхівці і почали виконувати завдання з коригування артилерійського вогню.

Ворог миттєво оцінив загрозу, яка з’явилась. Для знищення українського загону були залучені великі сили російської артилерії і загони російських найманців з бронетехнікою. Постійними шквальними артилерійськими нальотами ворога була виведена з ладу апаратура зв’язку. Гордійчук продовжив коригування вогню по телефону. Зв’язок працював дуже погано, але в деяких точках гори можна було передавати дані по звичайному мобільному телефону.

Група Гордійчука перебувала під постійним вогнем важкої артилерії, і майже щодня піхота ворога штурмувала вершину.

Укриття рятували життя, але від близьких розривів бійці отримували поранення і – особливо – сильні контузії, які виводили людей з ладу. Гордійчук також неодноразово був контужений, але позиції не залишив.

Денні штурми іноді відбивали за артилерійської підтримки, а нерідко тільки стрілецькою зброєю і гранатометами. Найманці зробили також шість спроб захопити Савур-Могилу вночі. Захисники вершини витримали безліч боїв на ближній дистанції. Завдяки грамотно організованій обороні і рівню індивідуальної підготовки захисники мали мінімальні втрати.

Після прибуття підкріплення Гордійчук здійснив ротацію – група “Крим” пішла. Але сам полковник залишився на вершині і продовжував виконувати бойове завдання, повідомляти інформацію про ворога, незважаючи на поранення в руку й контузію.

Наказ про відхід із Савур-Могили надійшов ввечері 24 серпня. До того часу стало зрозуміло, що Савур-Могила знаходиться в щільному кільці. Машина 3 окремого полку спеціального призначення, яка прорвалася, щоб вивезти поранених, була розстріляна російськими найманцями.

Вночі Гордійчук дав наказ про відхід із Савур-Могили. Українські військові зилишили висоту після після 12 діб безперервних боїв.

Розвідникам вдалося приховано пройти тилами противника близько 60 кілометрів і приєднатися до українських військ під Многопіллям. Разом з усіма українськими частинами вони пішли на прорив 29 серпня.

Під час руху по вантажівці, де перебували Гордійчук і сержант Сергій Стегар, відкрили артилерійський та мінометний вогонь, у кузові стався вибух, автомобіль загорівся. Через надто щільний вогонь противника супроводжуючі підійти не могли. Гордійчук вибрався сам, йому зробили перев’язку. Полковник намагався керувати боєм, однак від втрати крові знепритомнів. Гордійчука (у непритомному стані), Стегара та ще кілька бійців захопили в полон російські десантники. Полонених забрали, Гордійчука ж покинули. Але йому вдалось вижити.

21 жовтня 2015 року Указом Президента України полковнику Гордійчуку присвоєно звання Героя України і вручено орден “Золота Зірка” – за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Ігор Гордійчук також нагороджений орденами Богдана Хмельницького II та III ступенів.

З 2016 року очолює Київський військовий ліцей імені Івана Богуна.

23 серпня 2016 року присвоєно військове звання генерал-майора. Погони генерал-майора були вручені Президентом України Петром Порошенком під час параду на Хрещатику з нагоди 25-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2016 року.

Система Orphus