Ви тут:
Суспільство Україна 

Bellingcat опублікувала розслідування про спецоперацію вагнерівців

Bellingcat опублікувала розслідування про спецоперацію вагнерівців

Міжнародна група розслідувачів Bellingcat опублікувала розслідування про українську спецоперацію із затримання бойовиків ПВК Вагнера

Розслідування опублікували на сайтах The Insider та Bellingcat, передає Еспресо.TV.

За даними журналістів, ідея заманити “вагнерівців” в Україну під методом вербування в української розвідки виникла під час вивчення діяльності спецпризнченців – їх взаємодії з ФСБ та ГРУ.

Спочатку “вагнерівців” планували виманити на територію Угорщини, а потім затримати та передати до суду. Але вирішили втілити інший план, який не вдалося реалізувати.

Розслідувачі пишуть, що станом на вересень 2019 року ГУР Міноборони зібрало персональні дані більше тисячі бойовиків, “більшість яких воювала на Сході України”.

Для вербування найманців ГУР використав домен приватної військової компанії “МАР”, яка припинила свою діяльність до моменту операції. Співробтники спецслужб створили сайт і перехоплювали інформацію про бойовиків, які надсилали свої дані для участі у нібито бойовому завданні з охорони об’єктів Роснафти на сході Росії.

До кінця травня 2020 року кількість осіб, що вже зареєструвалися для вигаданого завдання сягнула 180. Розвідники збиралися обрати з них “кілька десятків головних військових злочинців”, посадити їх у літак та зупинити його, коли той пролітатиме над Україною.

Відповідно до розслідування, вилетіти з Росії можна було тільки через Білорусь у зв’язку з пандемією, а найбільш правдоподібним рейсом був “Мінськ – Стамбул”.

Посадити літак планували за одним із сценаріїв: пасажиру стає погано на борту, або під час польоту з’являється загроза вибуху. Обрали другий варіант.

За даними Bellingcat, Зеленському повідомили про план операції у червні 2020. Її схвалили на початку липня 2020 року.

Розслідувачі повідомили, що операцію відклали на кінець липня і найманців затримали у Білорусі.

Зі слів ексголови ГУР Василя Бурби, відкласти операцію на тиждень запропонував Андрій Єрмак. Напередодні президент Зеленський досяг угоди з Росією та підтримуваними Росією окупантами про припинення вогню на Донбасі. Про це він повідомив на спільному заході з тодішнім президентом Швейцарії Симонеттою Соммаругою.

Бурба відповів, що затримка на тиждень неможлива, тому що призведе до втрати довіри спецпризначенців або викличе підозри у російських спецслужб. Він сказав, що затримку потім запропонували скоротити до чотирьох днів. Зі слів Бурби, керівники розвідки сказали, що знайти комплект квитків за такий короткий термін – “справа несуттєва”, але пообіцяли подивитись, що можна зробити.

Bellingcat не змогла незалежно перевірити обидві розмови, а Офіс президента коментарів щодо розслідування не надав. Раніше Єрмак заявив, що “вся історія з “вагнерівцями” вигадана від початку до кінця”.

Згодом видання оприлюднило другу частину розслідування.

Опинившись у Білорусі, бойовики дізналися про затримку польоту на п’ять днів, тому залишились в одному із санаторіїв.

Як повідомило Bellingcat, однієї ночі спецназівці з групи “Альфа” КДБ Білорусі увірвалися до санаторію, запустили світлошумові гранати до кімнат через балкони, після чого озброєна штурмова група в балаклавах вибила двері в номери, на найманців наділи наручники, поклали їх на ліжко обличчям униз і накрили голови подушками. Усіх їх арештували за підозрою у підготовці держперевороту.

У день арешту 29 липня 2020 року Лукашенко оголосив, що російські найманці намагались зірвати вибори. 

У розслідуванні Bellingcat ідеться, що українська влада намагалася переконати Мінськ видати їй затриманих. За свідченнями найманців, деяким із них прийшли повідомлення про кримінальні звинувачення від СБУ, датовані днем затримання у Білорусі. 

3 серпня генпрокурор України направив листа в Білорусь із проханням арештувати 28 із 33 осіб. Офіційний запит про екстрадицію найманців до України подали 11 серпня 2020 року.

За інформацією Bellingcat українська влада займалася також неформальною взаємодією як мінімум за двома напрямками: СБУ надала їх білоруським колегам інформацію про найманське минуле 33 осіб, а також про решту бойовиків, “завербованих” ПВК “МАР”, крім того президент Зеленський “особисто лобіював екстрадицію бойовиків до України у телефонній розмові з Олександром Лукашенком 5 серпня 2020 року”.

Того ж дня 5 серпня 2020 року генпрокуратура Росії також подала запит на екстрадицію 32 осіб. 

Станом на 6 серпня 2020 року Лукашенко ще не прийняв рішення, кому віддавати найманців. Тоді він запросив у Мінськ генпрокурорів Росії та України.

Зазначається, що спочатку Росія не розуміла, як найманці опинились у Білорусі. Однак згодом вони провели власне розслідування і виявили у справі український слід.

Після виборів у Білорусі самопроголошений президент Лукашенко потребував допомоги Кремля, у зв’язку із протестами.

З 10 серпня 2020 року протягом кількох днів російські літаки, які використовують керівники ФСБ, зробили серію рейсів до Мінська. 

Уже 14 серпня 2020 року генпрокурор Росії заявив, що 32 найманців Білорусь передала РФ. 

“Найманці, з якими ми спілкувалися, повідомили, що їх випустили в Росію лише 16 серпня 2020 і відвезли автобусом у підмосковний район, де їх помістили на 14-денний карантин. Примітно, що протягом двох тижнів бойовиків неодноразово допитували співробітники ФСБ, які намагались зʼясувати всю передісторію, починаючи з процесу вербування”, – підсумували в розслідуванні.

Система Orphus