Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

У Полтавському художньому музеї створили цифровий архів

У Полтавському художньому музеї створили цифровий архів

20 жовтня Велика виставкова зала Полтавського художнього музею ледве змогла вмістити всіх охочих долучитись до презентації цифрового архіву творів художника Миколи Ярошенка. До архіву увійшли 55 живописних полотен та 100 графічних творів художника Миколи Ярошенка.

Віднині на сайті музею кожен може ознайомитися з важливою частиною експозиції

Проєкт здійснила ГО «Центр розвитку культури» у колаборації з Полтавським художнім музеєм імені Миколи Ярошенка, мистецькою школою неформальної освіти «Камбала» та за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Вітаючи присутніх на заході гостей, модератор заходу і проєкту Олександр Ткаченко наголосив, що найважливішим вважає знайдений баланс інтересів громадських організацій, музею та потужного інвестора в галузі культури, що завдяки об’єднанню й наполегливій праці, дозволило якісно втілити цей амбітний задум.

Український культурний фонд за словами його виконавчого директора Владислава Берковського – не благодійна організація, відтак, вкладає значні кошти лише за повної впевненості в результативності заявлених ініціатив.

“Полтавська команда була у своїй заявці на грант надзвичайно переконливою, крім усього використавши ще й статистику, проведену Інститутом аналітики і адвокації, за якою 49% полтавців вважають важливим захист і збереження культурної спадщини, кожен другий в місті – це реальний запит суспільства”, — розповів Владислав Берковський.

Він також розповів, що ще одна цікава й важлива новація від Українського культурного фонду на наступний рік – якщо в поточному проєкт діджиталізації містив одну позицію і включив у себе лише декілька музеїв (разом з Полтавським, цифрові архіви також створили Миколаївський художній музей імені Василя Верещагіна та Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького), то вже найближчим часом на цей напрям спрямують 30 млн грн, аби на державному рівні підтримати популяризацію, збереження і полегшити науковцям роботу з культурними об’єктами.

А в умовах соціальних обмежень при пандемії, такі архіви в широкому доступі просто неоціненні. Також виконавчий директор фонду натякнув, що Полтава може поборотися за звання музейної столиці – таку програму віднині також запроваджують. Архівам, бібліотекам також варто прискорюватися й долучатися до тенденцій діджиталізації.

Директорка школи неформальної освіти “Камбала” Марина Герасименко розповіла про деталі самого процесу оцифрування – все виявилося зовсім не просто. Вона дякувала музейним працівникам, які підготували, систематизували картини й ескізи по групах, вийняли полотна з рам, підготували детальну текстову анотацію до кожної з них.

“Довелося виробляти алгоритм, де було важливим буквально все – освітлення при зйомці, обробка й архівування даних, бо наприклад для загалу це легший формат, а музейникам дали доступ до значно ємніших зображень, що неодмінно стане їм у нагоді при наукових дослідженнях”, — зазначила Марина Герасименко.

Вітальне ж слово Заслуженого працівника культури України, мистецтвознавці, директорки Полтавського художнього музею Ольги Курчакової стало цікавою мандрівкою в життя, творчість і риси особистості Миколи Ярошенка.

“По суті, спадок цього неординарного, глибокого митця дав поштовх для консолідації в Полтаві сил унікальної когорти геніальних художників епохи, а пізніше став мистецьким каталізатором, залишивши свої полотна у спадок місту за умови створення у Полтаві художнього музею”, — повідомила Ольга Курчакова.

Повну версію відеотрансляції можна переглянути на ФБ сторінці ГО “Центр розвитку культури”.

Марія Бойко
Фото: Катерина Трегубова

[metaslider id=822239]
Система Orphus