Перші ознаки психічних розладів після COVID-19: пояснює сімейний лікар

10 жовтня — Всесвітній день психічного здоров’я.  

На фоні пандемії, глобальних і локальних обмежень, економічних та соціальних потрясінь, які супроводжує гнітючий інформаційний потік — наше психічне здоров’я опинилося в дуже нестабільному стані. COVID-19 вражає мозок напряму погіршує психічне здоров’я мільйонів людей у всьому світі, а крім того ще й підвищує загальний рівень тривоги.  

Психічне здоров’я поєднує емоційний і психологічний стани та соціальний добробут. Весь цей комплекс впливає на те, як люди думають, відчувають та діють. Психічне та фізичне здоров’я – рівноцінно важливі і нероздільні частини здорового стану та хорошого самопочуття. Наприклад, депресія підвищує ризик різноманітних фізичних захворювань, так само хронічні хвороби можуть впливати на дестабілізацію психічного стану. З початком пандемії COVID-19 психічне здоров’я людства стало погіршуватися — як через вплив вірусу на фізичний та психічний стан, так і через соціальні та економічні чинники, які вплинули на весь світ. 

У березні 2020 року науковці вчені американського Університету Чепмена одними з перших виявили, що пандемія COVID-19 впливає на психічне здоров’я людей. 61% респондентів та респонденток (з понад 4 тисяч опитаних) помітили в себе підвищений рівень стресу, 60% – відчували тривожність та знервованість, 45% – пригніченість та безнадійність. 

За результатами дослідження, опублікованого в листопаді 2020 року у фаховому науковому журналі The Lancet, 18% людей  (майже кожен п’ятий пацієнт або пацієнтка) мали психічні розлади протягом 3 місяців після позитивного тесту на COVID-19. Дослідження підтвердили, що після COVID-19 ризик розвитку постковідного синдрому збільшується у два рази, у порівнянні з тими, хто не переніс цю хворобу. Крім того, люди зі схильністю до психічних розладів на 65% імовірніше можуть захворіти на COVID-19. 

А вже у квітні 2021 року дослідники виявили, що у кожного третього пацієнта або пацієнтки (серед 236 379 людей) після одужання від коронавірусу протягом шести місяців діагностували психічні (тривожність та депресія) або неврологічні розлади. 

Також є дослідження, які доводять, що літні люди, після COVID-19 схильні в більшій мірі до розвитку деменції, у порівнянні з тими, хто не хворіли.  Загалом, постковідні стани, зокрема психічні проблеми різного ступеня важкості, можуть тривати понад рік (за даними CDC). 

Зібрана статистика від експертів та експерток Центру громадського здоров’я красномовно пояснює, чому психічне здоров’я має бути так само в пріоритеті, як і фізичне. 

Що говорять сімейні лікарі та лікарки

Сімейний лікар став першою точкою звернення по допомогу. 

Мар’яна Климців, сімейна лікарка, фасилітаторка групи рівних в Червонограді, розповідає, що лікарі та лікарки первинної ланки все частіше спостерігають психічні захворювання після початку пандемії. Основні причини погіршення психічного стану: 

• Ізоляція та страх захворіти;  
• Смерть близької людини; 
• Перенесення COVID-19 (депресія, тривожність, посттравматичний синдром).

«Пацієнти й пацієнтки приходять зі скаргами, які не підпадають під загальну картину типового діагнозу. В такому випадку сімейний лікар має перевірити психічний стан», – пояснює Мар’яна Климців. «Задача сімейного лікаря – знайти мотивацію для пацієнта звернутися до профільного фахівця (психіатра), якщо бачить у цьому потребу. На жаль, упередження та стигматизація психічних розладів – головний бар’єр. Тому часто саме вміння сімейних лікарів пояснити важливість перевірити й підтримувати психічне здоров’я може допомогти пацієнтам». 

Сімейний лікар не ставить психіатричний діагноз — цим займаються вузькопрофільні фахівці.  Проте первинні записи, діагностика синдромів або симптомів будуть корисні психотерапевту чи психіатру, до якого сімейний лікар скерує пацієнта.

Коли варто звернутися до лікаря? 

Якщо протягом двох тижнів і довше людина спостерігає у себе розлади сну, зниження інтересу до того, що завжди приносило задоволення, погіршення настрою та апетиту. І ці всі ознаки з’явилися після перенесення COVID-19 – до лікаря треба звернутися якомога швидше. 

За потреби сімейний лікар перенаправить до психіатра, якщо це потребує медикаментозного втручання, або до психолога чи психотерапевта, якщо це потребує  тривалої терапії з пацієнтом. 

Мар’яна Климців каже, що сімейний лікар прямо на прийомі може навчити простих дихальних практик, які вже можуть заспокоїти та покращити загальний стан: «Наприклад, якщо в пацієнта панічна атака, я пояснюю що це за стан та показую прості вправи — від цього люди не помирають і цього можна позбутися. Пацієнту стає значно легше від цих знань». 

До психіатра чи психотерапевта можна звернутися самостійно. «Якщо ви відчуваєте якусь тривогу, страх чи дискомфорт і ви не хочете йти до сімейного лікаря, можна звернутися до психіатра по самозверненню», — говорить сімейна лікарка.  

Маршрут пацієнта, якому потрібна психологічна або психіатрична допомога — доволі простий. Головна перепона на цьому шляху — стигматизація психічних розладів, з якою може зіштовхнутися пацієнт або пацієнтка у своєму оточенні.

До кого звертатись — обирає сам пацієнт. Головне, не ігнорувати свій стан і проконсультуватися з лікарем. Чим раніше звернутися до лікаря чи лікарки, тим швидше ви отримаєте допомогу й краще себе почуватиметеся. 

Лікарі та фахівці наголошують, що з психологічними розладами стикаються мільйони людей (статистика на початку це підтверджує). Це такий самий недуг, як і будь-які інші фізичні розлади, що вимагає фахової допомоги. Мар’яна Климців закликає всіх лікарів пояснювати пацієнтам, що «йти до психіатра чи психолога – не соромно, а деколи це ще й  рятує життя».  

Також пам’ятаємо, що найкращі профілактичні засоби психічних розладів – це фізична активність, здоровий сон та збалансоване харчування. Правильна профілактика COVID-19 значно знижує рівень стресу. Вакцинація проти COVID-19 — найефективніший спосіб захистити себе від тяжких наслідків хвороби, в тому числі пов’язаних із психічним здоров’ям. 

Матеріал підготовлено спільно з соціальною кампанією “Твій сімейний лікар”. Сайт та Facebook–сторінка проєкту.