Оголосили топ-30 українських книжок часів Незалежності

Український інститут книги оголосив рейтинг тридцяти найзнаковіших книжок часів Незалежності. 

Найбільше голосів набрали книжки Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» (Vivat, 2019) — 9535, «Триста поезій» та «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко («А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2012 і 2010) — 8233 та 8086 голосів, відповідно. Наступні в списку — «Чорний ворон» Василя Шкляра («Клуб сімейного дозвілля», 2009) — 6732 голосів; «Абетка» Івана Малковича («А-ба-ба-га-ла-ма-га», 1999) — 6343 голосів.

Від деяких видавництв у список знакових книжок потрапило відразу кілька книжок: шість із них вийшли у видавництві «Клуб сімейного дозвілля», чотири — у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га», чотири у видавництві «Фоліо» та дві — у «Видавництві Старого Лева». Деякі з видавництв, чиї книжки стали знаковими за роки незалежності України, припинили свою діяльність, зокрема «Факт», «Згода», які видали книжки Оксани Забужко «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (19 місце) і «Польові дослідження з українського сексу» (12-те), а також «Видавнича спілка Просвіта», що видала повне зібрання творів Василя Стуса у 6 томах (13-те).

«Особисто я абсолютно погоджуюсь з таким топ-3. Подібні конкурси вкрай вагомі для промоції читання загалом. Вони фокусують увагу на українській книзі, українських авторах. Хочу вірити, що більшість зі списку тридцяти увійдуть до плану обов’язкового прочитання кожним українцем. Бо знайомство з ними однозначно дасть поштовх читати українську книгу українського автора ще більше», – прокоментував Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України.

Довгий список зі 100 найменувань знакових книжок нашої Незалежності сформували експерти книговидавничої галузі, літературознавці, перекладачі, історики літератури разом з УІК. Серед зовнішніх експертів, що взяли участь у формуванні довгого списку, — Тамара Гундорова, Тетяна Трофименко, Ростислав Семків, Микола Рябчук, Софія Челяк, Ростислав Мельників, Дар’я Бадьйор, Олена Гусейнова, Таня Стус, Мирослава Прихода, Богдана Неборак, Ярослава Стріха, Ольга Герасим’юк. 

У список потрапили ті видання, що викликали суспільний резонанс, сприяли розумінню історії України, створювали національну ідентичність, об’єднували всю Україну та формували імідж країни за кордоном завдяки високій якості та актуальності. Особливістю списку стало те, що до нього увійшли художні, науково-популярні та дитячі видання.

Решта рейтингу виглядає так:

6. Орест Субтельний «Україна. Історія» («Либідь», 1991), 5980 голосів

7.  Марія Матіос «Солодка Даруся» («Піраміда», 2004), 5820 голосів;

8. Сергій Жадан «Ворошиловград» («Фоліо», 2010), 5627 голосів;

9. Володимир Лис «Століття Якова» («Клуб сімейного дозвілля», 2010), 5609 голосів;

10. Богдан Логвиненко «Ukraїner: Країна зсередини» (Видавництво Старого Лева, 2019), 5508 голосів;

11. Антологія української поезії ХХ століття. Від Тичини до Жадана («А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2017), 5384 голоси;

12. Оксана Забужко «Польові дослідження з українського сексу» («Згода, 1996), 5345 голосів;

13. Повне зібрання творів Василя Стуса у 6 томах 9 книгах («Просвіта», 1994), 5219 голосів;

14. Сергій Жадан «Інтернат» («Meridian Czernowitz», 2017), 5209 голосів;

15. Повне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах (Видавництво Волинського національного університету, 2021), 5002 голоси;

16. Володимир В’ятрович «Україна. Історія з грифом секретно» («Клуб сімейного дозвілля», 2014), 4836 голосів;

17. Тамара Горіха Зерня «Доця» («Білка», 2019), 4505 голосів;

18. Повне зібрання творів Тараса Шевченка у 12 томах («Наукова думка», 2001), 4345 голосів;

19. Оксана Забужко «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» («Факт», 2007), 4315 голосів;

20. Софія Андрухович «Фелікс Австрія» (Видавництво Старого Лева, 2019), 4025 голосів;

21. Юрій Винничук «Танго смерті» («Фоліо», 2012), 3992 голоси;

22. Лесь Подерв’янський «Гамлєт, або Феномен датського кацапізму + Герой нашого часу» («Фоліо» + «Кальварія», 2000, 2006), 3940 голосів;

23. Євген Положій «Іловайськ» («Фоліо», 2015), 3923 голоси;

24. Самійло Величко «Літопис» («Кліо», 2020), 3899 голосів;

25. Сергій Плохій «Брама Європи» («Клуб сімейного дозвілля», 2016), 3868 голосів;

26. Люко Дашвар «Село не люди» («Клуб сімейного дозвілля», 2007), 3601 голос;

27. Оксана Кісь «Жінки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти» (Інститут народознавства НАН України, 2017), 3594 голоси;

28. Андрій Кокотюха «Червоний» («Клуб сімейного дозвілля», 2012), 3523 голоси;

29. Ярослав Грицак «Нарис історії України. Формування модерної української нації XIX-XX ст.» («Генеза», 1996), 3246 голосів;

30. Юрій Андрухович «Московіада» («Лілея-НВ», 2000), 3242 голоси.