Ви тут:
Медицина Суспільство 

16 жовтня – Всесвітній день анестезіолога

16 жовтня – Всесвітній день анестезіолога

Анестезіологія – наука, що вивчає способи усунення відчуттів. Це наука про знеболювання та інші методи захисту організму від надмірних подразнень, зумовлених хірургічним втручанням. Основними завданнями анестезіологічного забезпечення оперативного втручання є усунення негативних емоцій, больових відчуттів, м’язового напруження, патологічних нейроендокринних та нейровегетативних реакцій, регуляція основних життєво важливих функцій під час операції та в ранній післяопераційний період.

Про це розповів головний позаштатний експерт за фахом «Анестезіологія», завідуючий ВАІТ КП «ПОКЛ ім. М.В.Скліфосовського ПОР» Валентин Білий.

16 жовтня 1846 року було проведено перший в світі наркоз ефіром при операції з видалення піднижньощелепної пухлини у пацієнта Гілберта Еббота.У ній взяли участь анестезіолог Вільям Мортон і хірург Джон Уоррен. Майже одночасно було відкрито знеболювальну дію закису азоту. У грудні 1844 p. зубний лікар Г. Уелс випробував його дію на собі під час видалення хворого зуба. А у листопаді 1847 p. гінеколог Д. Сімпcон повідомив про успішне застосування для знеболювання хлороформу.

Неінгаляційний наркоз почали широко застосовувати у клінічній практиці значно пізніше, ніж інгаляційний, хоча ще в 1847 p. M.I. Пирогов застосував ефір в експерименті для прямокишкового та внутрішньовенного наркозу. У 1932 p. Веезе використав для внутрішньовенного наркозу препарат барбітурової кислоти — евіапан-натрій (гексенал), а з 1936 p. Ж. Ланді почав застосовувати тіопентал-натрій. Паралельно із впровадженням у клінічну практику засобів для загальної анестезії розробляли методи для місцевого знеболювання. Коллер, Н.А Карацупов та З.А. Захар’євський застосували кокаїн в офтальмології. Холстед (1885) використав його для провідникової анестезії, у 1886 р. Оберст та A.I. Лукашевич — для регіонарної, а в 1897 p. А. Бір — для спинномозкової анестезії.

Особливого поширення місцеве знеболювання набуло після того, як у 1905 p. Ейнхорн синтезував новокаїн, а О.В. Вишневський розробив і запровадив у практику інфільтраційну анестезію новокаїном за методом “тугого повзучого інфільтрату”, анестезію “поперечного перерізу кінцівок” та методику різноманітних блокад. Останніми роками особливого поширення набув один із варіантів провідникового знеболювання — перидуральна анестезія, теоретичні передумови якої були розроблені ще у 1885 p. Корнінгом.

Нова епоха в анестезіології почалася із застосуванням препаратів, що розслаблюють м’язи (м’язові релаксанти) і незначною мірою впливають на інші органи та системи. Впровадження м’язових релаксантів пов’язане з іменами  Гріффітса та Джонсона, які у 1942 p. застосували очищений препарат кураре — інтокострин. Використання м’язових релаксантів та інтубації трахеї сприяло формуванню нового етапу в розвитку анестезіології. Ендотрахеальний наркоз із м’язовими релаксантами та ШВЛ почали застосовувати під час найскладніших оперативних втручань у хворих з вираженими порушеннями життєво важливих функцій.

Історія розвитку анестезіології в Україні веде свій початок з першого проведеного Т. Л. Ванцетті в Харкові ефірного  наркозу (1847), другого за рахунком після Ф.І. Іноземцеві. Можна виділити чотири етапи історичного розвитку анестезіології та реаніматології в Україні:

I. До 1964 рр.- етап становлення і впровадження ендотрахеального наркозу. Перший ендотрахеальний наркоз був проведений в Києві в 1949 р. В. К. Бойко в Українському інституті клінічної медицини. На базі Київського інституту удосконалення лікарів у 1957 р. Миколою Михайловичем Амосовим була організована перша в Україні кафедра торакальної хірургії і анестезіології. Першим Головним анестезіологом МОЗ України став А. І. Трощинський.

Важливим кроком стала організація самостійних кафедр анестезіології, перша з яких була відкрита в 1967 р. при Київському інституті удосконаленні лікарів.  До 1964 р. в Україні було близько 300 лікарів-анестезіологів.

ІІ. 1964-1969 рр. період освоєння і вивчення нових анестетиків, вибору різних методів анестезії при оперативних втручаннях. Він завершився проведенням І-го з’їзду анестезіологів України, який відбувся у Львові в 1969 р.

ІІІ. 1970- 1990 рр. – якісно новий етап розвитку анестезіології як науки, період становлення інтенсивної терапії і розвитку сучасної організаційної  структури служби анестезіології  та інтенсивної терапії. З виходом у 1973 р. Наказу МОЗ СРСР почали організовуватися кафедри анестезіології і реаніматології  при медичних вузах, які викладали спеціальність для студентів та готували лікарів фахівців.

ІV. 1991 р- по теперішній час. У 1991 р. з ініціативи проф. А. І. Тріщинського була створена Асоціація анестезіологів України ( ААУ), першим президентом був вибраний проф. А.І. Тріщинський, з 2004 р.- проф. Ф.С. Глумчер, з 2020 р. і по цей час головою ААУ є Дубров С.О.

Однак задача анестезіологічної служби полягає не тільки в захисті пацієнта від хірургічної агресії та створенні умов для їх комфортного проведення, а й у моделюванні та відновленні вітальних функцій організму, проведенні інтенсивної терапії та догляду. З цією метою створюються відділення під назвою «Відділення анестезіології та реаніматології» або «Відділення анестезіології та інтенсивної терапії».

Анестезіологічна служба в КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В.Скліфосовського ПОР» розпочала свою діяльність з 1962 року. Першим анестезіологом почав працювати Махлін В.А. У 1964р. у лікарні вже налічувалось 3 анестезіологи: Бондаренко Н.М., Пузік Г.Г., Горбач М.Ф. та 6 медсестер-анестезисток. Ними було широко введено інгаляційний масочний та ендотрахеальний інтубаційний наркози. Основним методом знеболення був ефірно-закисний наркоз. У зв’язку з обсягом надання допомоги, організовано відділення анестезіології, і першим завідуючим призначена Бондаренко Н.М. У 1966 р. завідуючим відділення став Пузік Г.Г. За цей період становлення служби у відділенні почали працювати: з 1968р. Боркунов Л.Б., з 1971р. Жавботян В.Г., Денисюк В.К., Клигуненко О.М. Цими лікарями протягом 10 років були введені в дію основні методи загального знеболення та інтенсивної терапії у Полтавській області, а саме ендотрахеальний наркоз у дітей, щелепно-лицевій хірургії, епідуральна анестезія, катетеризація магістральних судин, інтенсивна терапія раннього післяопераційного періоду, реанімаційна допомога тяжкохворим, введено в дію наркозно-дихальну апаратуру. З 1974 р. на базі відділення анестезіології розпочата підготовка лікарів- анестезіологів для лікувальних закладів області, яка триває і по теперішній час.

В 1979р. наказом УОЗ №156 з 15.06 відкрито відділення анестезіології-реаніматології на 6 ліжок. Відділення постійно поповнювалось новими лікарями. У 1980р. прийшли: Білий В.П., Архіповець О.О., у 1981р. – Безбородько Н.В., Литвинов Ю.Г. У 1983 – 1985рр. відділення очолював Белінський Ю.В.

Великим кроком у розвитку анестезіологічно-реанімаційної допомоги стало переведення в 1979р. курсу анестезіології та реаніматології до Полтавського медичного стоматологічного інституту на чолі з к.м.н. доцентом Диким О.М., що дало поштовх до розвитку анестезіологічно-реанімаційної школи Полтавської області.

У 90-і роки до відділення органічно ввійшло нове поповнення лікарів-анестезіологів: Герасименко С.М., Каратаєв О.Г., Юрко О.І., Бабенко С.М., Скоромець І.М., Хотлубей  А.В., Капустян С.В. З 1996р. відділення очолює Білий В.П. У новому тисячолітті розпочали свою роботу у відділенні лікарі-анестезіологи: Альков М.Є., Левченко О.І., Білий С.В., Могильник А.І., Шабельник Ф.М., Алькова А.В.,Таран О.В., Кириленко Є.М., Кінаш П.М. За останнє десятиріччя відділення поповнилось лікарями: Будний В.Я., Наталенко М.С., Рашевський О.О.,Морщавка О.О., Маргітка К.В., Купавська А.В. З 2021р. у ВАІТ працюють: Волошина О.О., Стаднік Д.О., Люліна Ю.Л.

Відділення здійснює комплекс заходів по підготовці і проведенню загальної анестезії при операціях, діагностичних та лікувальних процедурах, відновленню, корекцію та підтримку при порушенні вітальних функцій. Також відділенням забезпечуються організаційно-методичні та науково-методичні заходи по наданню планової та екстреної анестезіологічної допомоги, підготовці кадрів в ЛПЗ області.

 

Система Orphus