Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Це загальна російська імперська риса  — принизливе ставлення до меншого, – Олег Сенцов на зустрічі з полтавцями

Це загальна російська імперська риса  — принизливе ставлення до меншого, – Олег Сенцов на зустрічі з полтавцями

16 вересня до Полтави приїхав Олег Сенцов. Він обговорив з читачами старі книги, анонсував вихід нових романів та відповів на питання публіки.

Зустріч пройшла у кінотеатрі Wizoria.Kolos. Олег Сенцов розповів полтавцям про ув’язнення, щоденник голодування та сучасну Україну.

Колишній політв’язень згадав умови у російських в’язницях. За його словами, з голоду вже ніхто не помирає, в бараках більш-менш тепло. Але ставлення до тебе, як до тварини, залишилося.

“Це загальна російська імперська риса  — принизливе ставлення до меншого. У Росії громадяни мають не дуже багато прав, а в’язні — це взагалі ніхто, бруд під ногами, який постійно топчуть”.

Фізично на письменника не тиснули, бо розуміли, що це вийде і будуть проблеми. Тому чинили постійний психологічний тиск, у тому числі через інших в’язнів.

Вести щоденник Олег почав з третього дня голодування. Його відразу ізолювали в карцер, а це дуже неприємне місце, згадує Сенцов. Тричі на день приносили їжу, яку не можна було викинути, бо скрізь стояли камери. Відбувалося багато подій і він думав, як це описати. Розумів, що голодування буде довге, тому ховати записи було не варіант. Вирішив писати відкрито. Попросив принести свій старий зошит і ручку.

“У мене дуже поганий почерк і писав я дрібними літерами без пробілів чи абзаців. Вийшов суцільний потік тексту, прочитати який було майже неможливо. Коли під час обшуків мене питали що це, говорив що пишу фантастичний роман. Ніхто не міг додуматися, що я ось так нахабно у них на очах можу вести щоденник голодування”.

Режисер зізнається: навіть не сподівався, що тюремні щоденники побачить світ. Тому для нього це справжнє диво.

Щонайменше половина листів, які йому писали з України, забирали. Робили все, щоб письменник якомога менше знав, постійно говорили, що про нього всі забули. Але Сенцов згадує, що сумка з отриманими листами важила майже 20 кг.

“Для мене це було таке важливе фізичне відчуття підтримки”.

Олег Сенцов наголошує, що наше суспільство змінюється. Не так швидко, не так сильно і глибоко, як нам би хотілося. Але українці мають європейський напрямок думок, поступово відходять від наслідків радянської ментальності, від впливу Росії. За словами письменника, ми таки маємо власний шлях.

Розмова з полтавцями тривала більше півтори години. У кінці зустрічі читачі дарували Сенцову квіти, підходили за автографами та робили фото.

Система Orphus