Ви тут:
Суспільство 

Симптоми та причини постковідних станів: поради лікарів

Симптоми та причини постковідних станів: поради лікарів

Якщо після коронавірусної хвороби вас переслідуюь втома, порушення сну чи пам’яті, втрата концентрації уваги, депресивні настрої або навіть дискомфорт у травному тракті – не нехтуйте ними, адже це можуть бути симптоми постковідного синдрому. 

Постковідні стани (або постковідний синдром) – загальний термін для широкого спектру наслідків для здоров’я після зараження SARS-CoV-2. Вони можуть виникнути через чотири або більше тижнів після першого зараження вірусом. Ці стани можуть мати різні типи, в залежності від тяжкості хвороби, ваших хронічних захворювань чи того, наскільки ви схильні до певних хвороб. Наразі вважається, що постковідний синдром може тривати понад рік (за даними CDC). Спостереження ще тривають, адже COVID19 — хвороба молода і перші зафіксовані дані були трохи понад рік тому.

Мар’яна Климців, сімейна лікарка, та її чоловік Богдан Орєхов, заввідділу наркологічного відділення, практикуючий психіатр, спільно діагностують та супроводжують постковідні стани у Червонограді на Львівщині. Сімейна лікарка виявляє постковідні симптоми у своїх пацієнтів та пацієнток та направляє до психіатра на подальше діагностування та лікування. Мар’яна та Богдан поділилися порадами як відстежити свої стани, які варто зробити обстеження та як попередити погіршення здоров’я. 

Постковідні стани можуть виникати у пацієнтів та пацієнток після перенесення COVID-19 різного ступеня важкості, включно з легким та навіть безсимптомним. Це симптоми, які виникали під час хвороби або ж розвиток нових. Наразі наукові знання щодо наслідків перенесення вірусу ще доволі обмежені, тож поняття постковідного синдрому постійно оновлюється. 

Найбільш поширені симптоми: 

  • Сильна втома, астенія, порушення сну та пам’яті, погіршення концентрації уваги. Задишка, погана витривалість, головний біль, кашель, запаморочення. 
  • Дискомфорт у кишково-шлунковому тракті, оскільки вірус пошкоджує слизову шлунку та кишківника. А через пошкоджений кишківник людина не отримує необхідні вітаміни, мікроелементи, поживні речовини. Через що страждає весь організм. 
  • Зміни настрою, депресивні стани, аж до суїцидальних думок. 
  • Галюцінації: викривлення нюху, тому що хвороба могла уразити нюхову цибулину. Наприклад, може здаватися, що їжа пахне паленою резиною, немитою коровою чи паленим торфом, навіть якщо раніше ви не знали, як насправді пахне палений торф. Трапляються також зорові, слухови й тактильні (наче мурашки по тілу) галюцинації – це складні й найменш поширені випадки. 
  • Загальна тривожність, яка є наслідком не тільки перенесення вірусу, а й карантину, соціальної ізоляції. 

Такі симптоми додатково стимулюють розвиток психічних розладів. Симптоми можуть залежати від ушкоджень вашого організму, нанесених самим вірусом, імунною системою та хронічними хворобами, які посилились внаслідок COVID19. У людини без генетичних схильностей до певних хвороб постковідний стан може тривати 1-2 місяці, у людей з такими схильностями такі стани можуть тривати, судячи з наявних даних досліджень, аж до півтора роки. 

Профілактика: на що звертати увагу? 

Людям старшим за 40 років, які перехворіли COVID-19 (навіть у легкій чи безсимптомній формі): 

  • Здати аналіз крові на цукор – бувають випадки постковідної гіперглікемії. Якщо рівень цукру у крові підвищений, ваш сімейний лікар або лікарка назначить препарати, які за кілька місяців відновлять баланс. 
  • Зробити кардіограму та ехокардіографію серця – це допоможе завчасно зреагувати на потенційну проблему із серцем. 
  • Контролювати артеріальний тиск – навіть якщо раніше тиск не піднімався. Підвищений тиск може бути як наслідком COVID-19, так і симптомом захворювання вірусом. 
  • Обов’язково вакцинуватися від COVID-19 – це допоможе зменшити шанси повторного захворювання вірусом. Проконсультуйтеся зі своїм лікарем або лікаркою щодо того, коли це варто зробити після перенесеної хвороби.

Як уникнути загострення й депресивних станів? Рекомендації від Мар’яни та Богдана: 

  • Займіться психопрофілактикою – те, що активізовує та розвиває нашу психіку. У першу чергу, це — спілкування. Ми вже знаємо, як захиститися від вірусу (маски, антисептики, дистанція), тож не уникайте звичайного спілкування.
  • Здорове харчування та 7-9 годинний сон. Психіка повинна відпочивати та отримувати всі необхідні поживні елементи.  
  • Фізична активність. Фізичне навантаження сприває виділенню серотоніну та дофаміну, гормонів задоволення та хорошого настрою, тож іноді воно може дати таку ж ефективність, як фармацевтичне лікування. Головне, без фанатизму й під наглядом фахівця. 
  • Виділяйте час на хобі або заведіть собі хобі – те, що завжди хотіли робити й все відкладали. Це рятує від вигорання, стресу та тривожності. 
  • Є кілька простих та універсальних вправ: релаксація за методикою Джекобсона, діафрагмальне дихання – дихання по квадрату, та усвідомлена (mindfullness) медитація. Відео з інструкціями по цих техніках є на youtube, знайдіть ту, яка найбільше підходить саме вам, та займайтесь регулярно. 
  • Важливо розуміти, що кожна людина, яка перенесла COVID-19, може мати психічні порушення (за нашими спостереженнями). Цей стан може бути верхівкою айсберга, тож ми радимо звернутися до психіатра або спочатку проконсультуватися з вашим сімейним лікарем чи лікаркою. 

“Якщо ви помічаєте у себе чи у близьких згадані вище симптоми, зверніться до сімейного лікаря або лікарки – не бійтеся розповісти про своє самопочуття, навіть якщо скарги видаються вам дивними. Стан нашої психіки тісно пов’язаний зі станом всього тіла та його здоров’ям і може сигналізувати про важливі речі. Не ігноруйте ці сигнали. Чим раніше ваш лікар чи лікарка дізнається про них – тим швидше зможе допомогти самостійно чи направити на додаткові обстеження чи консультації. Бережіть себе та будьте здорові!”, – радять лікарі.

Матеріал підготовлено спільно з соціальною кампанією “Твій сімейний лікар”. Сайт та Facebook–сторінка проєкту.

Система Orphus