Ви тут:
Суспільство 

Сьогодні – Всесвітній день фізичної терапії

Сьогодні – Всесвітній день фізичної терапії

Сьогодні – Всесвітній день фізичної терапії, День фізіотерапевта або Міжнародний день фізіотерапії.

Фахівець з фізичої терапії – це клінічний спеціаліст з вищою освітою, який володіє системними знаннями у сфері рухової діяльності та сприяє відновленню, корекції та підтримки рухових функцій людини. Про це розповіли у Національній службі здоров’я.

Фізична терапія, або реабілітація – це комплекс послуг, які надаються виключно фахівцем з фізичної реабілітації або під його керівництвом і контролем. Вона охоплює обстеження, оцінку, діагностування, прогнозування, планування догляду/втручання та повторне обстеження.

Головні цілі фізичної терапії:

– функціональне відновлення (повне або компенсація при недостатньому чи відсутності відновлення);
– пристосування до повсякденного життя і праці;
– залучення до трудового процесу;
– диспансерний нагляд за реабілітованим.

Реабілітація входить у перелік безоплатних послуг, які можна отримати в межах Програми медичних гарантій.

НСЗУ уклала договори із 302 закладами на медичну реабілітацію дорослих та дітей від 3 років із ураженням опорно-рухового апарату та ураженням нервової системи. Медичні заклади можуть надавати цю послугу амбулаторно чи стаціонарно. Направляє на реабілітацію педіатр, терапевт чи сімейний лікар, із яким пацієнт має декларацію, або ж лікуючий лікар.

Пацієнт отримує безоплатно за цими пакетами:

– первинне реабілітаційне обстеження членами мультидисциплінарної реабілітаційної команди;
– встановлення реабілітаційного діагнозу;
– складання індивідуального реабілітаційного плану із визначенням цілей та завдань, сформульованих специфічно, вимірювано, досяжно, реалістично та визначено в часі
– власне послуги з медичної реабілітації;
– лабораторні обстеження – розгорнутий клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, глюкоза, С-реактивний білок, загальний аналіз сечі та інші лабораторні дослідження відповідно до потреб пацієнтів (за умови наявності відповідного обладнання у закладі);
– інструментальні обстеження (за умови наявності відповідного обладнання у закладі) або направлення на інструментальні обстеження до інших закладів;
– консультації в лікарів інших спеціальностей;
– контроль за виконанням та коригування індивідуального реабілітаційного плану з оцінюванням прогресу;
– навчання пацієнтів, їхніх рідних та доглядачів особливостям догляду;
– харчування в умовах стаціонару та ін.

Перейти до вмісту