Ви тут:
Оголошення Полтавщина Суспільство 

На Полтавщині відзначать 220-річчя із дня народження Михайла Остроградського

На Полтавщині відзначать 220-річчя із дня народження Михайла Остроградського

У п’ятницю, 24 вересня, на Полтавщині відзначать 220-річчя із дня народження видатного українського математика, механіка, фізика, академіка Михайла Остроградського.

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті й згідно з Постановою Верховної Ради “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» на державному рівні відзначається 220-річчя із дня народження видатного українського математика, механіка, фізика, академіка, уродженця хутора Пашенна (нині село Пашенівка, що належить до Хорішківського старостату Козельщинської громади Полтавської області) Михайла Остроградського. Заходи відбудуться 24 вересня у Полтаві та Козельщинській громаді, повідомляє Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу.

Полтава

ЩО? Обласний науковий «круглий стіл» «Наукова спадщина Михайла Остроградського: історичні віхи та погляд у майбутнє».

Організатори: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. Михайла Остроградського, Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка.

У межах «круглого столу» відбудуться перегляд фрагменту документального фільму студії «Автор» «Михайло Остроградський» та онлайн-включення з круглого столу «Творча спадщина М.В. Остроградського: феномен поєднання фундаментальності й інноваційності». Професор, проректор з наукової роботи Полтавського педуніверситету Сергій Шевчук виголосить доповідь «Педагогічна спадщина М.В. Остроградського – сучасний науковий вимір». Про постать Михайла Остроградського в контексті збереження національної пам’яті говоритиме Олег Пустовгар, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області. «Дворянські родові гнізда Козельщинського краю – втрачений світ» – така тема виступу директора «Науково-редакційного підрозділу – центру по дослідженню історії Полтавщини» Полтавської обласної ради Олександра Білоуська. Про теоретико-методичні основи педагогічної спадщини Михайла Остроградського розповість Тетяна Барболіна, доктор фізико-математичних наук, декан фізико-математичного факультету Полтавського педуніверситету. Ірина Пасюра, директор Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 37 висвітлить
дидактичні погляди Остроградського.

ДЕ? Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. Михайла Остроградського (навчальний корпус № 2; вул. Шевченка, буд. 96).

КОЛИ? 24 вересня, о 12-00 год.

***

ЩО? Покладання квітів до пам’ятника-погруддя Михайлові Остроградському. Організатор: Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка.

ДЕ? м. Полтава, вул. Михайла Остроградського, поруч із Полтавським педагогічним університетом.

КОЛИ? 24 вересня, о 14-00 год.

Козельщинська громада

ЩО? Меморіальний пам’ятний захід біля могили Михайла Остроградського.

Організатор: виконком Козельщинської селищної ради.

ДЕ? Село Пашенівка Козельщинської ОТГ.

КОЛИ? 24 вересня, о 08 год.30 хв.

***

ЩО? Урочистості біля пам’ятника академіку Михайлові Остроградському, вручення премій і відзнак кращим краєзнавцям-дослідникам життєвого шляху Остроградського. Організатор: виконком Козельщинської селищної ради.

ДЕ? У центрі селища Козельщина

КОЛИ? 24 вересня, о 09 год.30 хв.

Також протягом дня у Козельщинській бібліотеці та навчальних закладах громади проводитимуться тематичні просвітницькі заходи та демонструватимуться документальні відео про видатного уродженця Козельщинського краю.

Довідка. 24 вересня 1801 року на хуторі Пашенна (нині с. Пашенівка) неподалік містечка Козельщина на Полтавщині народився видатний математик, академік Михайло Васильович Остроградський. Походив зі старовинного українського шляхетсько-козацького роду Апостолів, з якого вийшли гетьман Апостол і військовий діяч, контрадмірал Військово-морського флоту УНР Михайло Михайлович Остроградський. Навчався у пансіоні при Полтавській губернській гімназії, де наглядачем служив видатний український письменник Іван Котляревський. У 1816 році став вільним слухачем, а згодом і студентом відділення фізичних та математичних наук Харківського університету. Інтерес до науки у нього пробудив професор Андрій Павловський, який помітив надзвичайні здібності юнака. У 1820-му Остроградський, як найкращий студент, отримав ступінь кандидата наук. Проте реакційне російське чиновництво постійно затягувало видачу кандидатського диплома, пропонуючи складати все нові й нові іспити. Обурений таким ставленням, юнак повертає одержаний раніше атестат і просить викреслити назавжди його ім’я зі списків студентів. Після цього подався в Париж, що був одним із центрів наукових досліджень Старого Світу. 1822-1828 здобував освіту в одному з найпрестижніших наукових закладів тодішньої Франції – Королівському коледжі, відвідував лекції знаменитих математиків.

У 1826 р. представив Паризькій академії наук свою першу наукову працю з поширення хвиль на поверхні рідини. За свідченням родичів ученого, він виконав цю роботу, перебуваючи у борговій в’язниці і спостерігаючи у вікно за рухом хвиль на річці Сена. Прочитавши її, видатний математик Огюст Коші сплатив його борг і знайшов Остроградському роботу в Колежі Генріха IV. Праця молодого вченого стала значним внеском в гідродинаміку.1828 – го повертається до Петербурга вже відомим ученим. У грудні його обрали ад’юнктом Академії наук. Діапазон наукової творчості був надзвичайно широким – займався аналітичною механікою, теорією удару, балістикою, варіаційним численням, алгеброю, теорією чисел, теорією ймовірностей тощо.

У 30 років, 1831 р. був обраний ординарним академіком Санкт-Петербурзької Академії наук, згодом – членом-кореспондентом Паризької Академії наук, дійсним членом Римської, Туринської, Американської академій, почесним членом Київського та Московського університетів.Його праці стали підґрунтям, на якому будувалася та розвивалася школа механіки.

За життя опублікував понад 100 наукових праць, а математики давно звикли до термінів: рівняння Остроградського, метод Остроградського, формула Остроградського-Ґаусса, принцип Остроградського-Гамільтона. Ніколи не забував рідної мови. На лекціях часто вживав українські вислови, і взагалі, до 1828 року погано володів російською, розмовляв або українською, або французькою. Товаришував із Тарасом Шевченком, Семеном Гулаком-Артемовським, родинами Лисенків і Старицьких. 1 січня 1862 р. відійшов у засвіти в Полтаві. Поховали у рідному селі, у фамільному дворянському склепі. Бо пам’ятали заповіт: перебуваючи в родинному маєтку уголос промовив:«помру у себе, бо у москалів не хочу помирати…». ЮНЕСКО в 2001 році внесла Остроградського до переліку видатних математиків світу. У Полтаві і Козельщині споруджено пам’ятники- погруддя математику. Ім’ям Остроградського названо вулиці у Полтаві і Козельщині та інститут у Полтаві й університет у Кременчуці.

Система Orphus