Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

Що робити, якщо діями одного з власників квартир багатоквартирного будинку порушено цілісність несучої конструкції,- роз’яснення фахівців правової допомоги

Що робити, якщо діями одного з власників квартир багатоквартирного будинку порушено цілісність несучої конструкції,- роз’яснення фахівців правової допомоги

Пошкодження несучої конструкції є порушенням прав кожного зі співвласників багатоквартирного будинку, незалежно від місця розташування квартири в будинку, адже в будь-якому випадку пошкодженим є спільне майно. Пред’явити претензії з відповідними вимогами до особи, що пошкодила несучі конструкції будинку має право кожен співвласник, а також ОСББ: як у позасудовому, так і в судовому порядку.

Про це розповіли у Полтавському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Окрім того, якщо внаслідок пошкодження несучої конструкції було заподіяно шкоду майну чи здоров’ю інших осіб, які не є співвласниками будинку (наприклад, було зіпсовано майно осіб, що орендують квартиру в будинку тощо) — такі особи також мають право вимагати від порушника відновлення своїх порушених прав.

Відповідальність за завдану майнову шкоду встановлена статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно із якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, котра завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Головними елементами, які сукупно дають підстави для притягнення правопорушника до цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду, є:

1) Неправомірні дії особи, як співвласника, що полягають в порушенні обов’язків забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку; використовувати його за призначенням; дотримуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; забезпечувати додержання вимог житлового й містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин тощо. Наведений перелік обов’язків закріплено в ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

2) Наявність шкоди, заподіяної неправомірними діями, яка може полягати не лише в безпосередньому псуванні несучих конструкцій будинку, а і особистого майна громадян, завдавати шкоди їх здоров’ю, а також моральна шкода.

3) Вина особи в заподіянні шкоди, яка може проявлятися у формі протиправного умислу чи необережності. Пошкодження несучих конструкцій найчастіше трапляється саме через протиправну необережність. Остання, своєю чергою, може проявлятися у формі самовпевненості (співвласник розумів, що порушує ті чи інші норми, однак легковажно розраховував, що це не призведе до негативних наслідків) або недбалості (співвласник міг і повинен був передбачити можливі наслідки своїх діянь, однак цього не зробив).

4) Причинно-наслідковий зв’язок між шкодою та наслідками, що настали. Самого факту порушення тих чи інших обов’язків співвласником, безумовно, буде недостатньо для притягнення його до відповідальності. Для цього, необхідно буде довести, що пошкодження несучих конструкцій виявилося наслідком саме протиправної поведінки конкретного співвласника.

На необхідності всіх названих елементів для притягнення особи до цивільної відповідальності наголошується у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 2, в якій суд наголошує, що: «…розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, якщо дії останньої були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи. Таким чином, обов’язковою умовою для виникнення деліктної відповідальності є наявність у сукупності таких складових – наявність в особи шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв’язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина.

У будь-якій ситуації оптимальним варіантом буде вирішення конфлікту мирним шляхом. Тому першим кроком інших співвласників й ОСББ має бути спроба врегулювання відносин із порушником у позасудовому порядку. Правомірним буде вимагати від порушника:

• припинити будь-які дії, що призводять до руйнування несучих конструкцій будинку;
• власним коштом забезпечити повернення спільного майна до первісного стану;
• відшкодувати збитки, заподіяні як спільному майну, так і майну (здоров’ю) окремих громадян;
• інші вимоги, залежно від умов конкретної ситуації.

Якщо досягти консенсусу самими переговорами не вдається, слід готуватися до відстоювання своїх прав та інтересів у судовому порядку. Проте, перед зверненням до суду, рекомендуємо додатково до усних перемовин направити порушнику письмове звернення-претензію, у якій обґрунтовано викласти всі вимоги, а також повідомити про подію державні органи, до компетенції яких відноситься здійснення нагляду і контролю за дотриманням законодавства — це правоохоронні органи, органи архітектурно-будівельного контролю, відповідні підрозділи органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади з питань комунального господарства. Це може спонукати недобросовісного співвласника змінити власну позицію, а якщо ні — наявність такого звернення та підтвердження відповідними органами порушення, знадобиться в суді як доказ відмови відповідача врегулювати спір в досудовому порядку, а також слугуватиме підтвердженням події та зв’язку між діями особи і їх наслідками.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Способи захисту цивільних прав й інтересів судом визначені ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України. При пошкодженні співвласником несучої конструкції багатоповерхівки найдоцільнішим буде обрання таких способів судового захисту, як: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, та відшкодування збитків і моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до обраних способів захисту, мають бути чітко й лаконічно сформульовані позовні вимоги.

Звертаючись до суду, слід заздалегідь подбати про доказову базу, яка б підтверджувала всі перелічені вище умови притягнення відповідача до цивільної відповідальності. Доказами можуть слугувати: акт, складений уповноваженими особами ОСББ чи управителя будинку про встановлення факту пошкодження несучої конструкції; свідчення очевидців, які підтверджують заподіяння шкоди саме відповідачем; фотографії, відеозаписи; письмові звернення до правоохоронних й інших органів щодо пошкодження несучої конструкції, їх відповіді та роз’яснення; висновки експертних установ, спеціалістів про причини пошкодження несучих конструкцій, характер і розмір заподіяних збитків, а також відомості підрядних організацій про розцінки на відповідні матеріали та кошторис ремонтних робіт, які необхідні для відновлення несучої конструкції тощо. Конкретний «арсенал» доказів, які варто зібрати, доцільно узгодити з юристом, враховуючи особливості конкретної справи.

Якщо маєте питання правового характеру – звертайтеся до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40 або за телефоном (0532) 56-02-88. Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи правової допомоги – 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні).

фото ілюстративне

Система Orphus