Ви тут:
PROвсе Суспільство 

Що освячують у церкві на Маковія: історія і традиції свята

Цьогоріч Маковія або перший Спас святкується 14 серпня. Також він має назву Спас на воді (мокрий Спас), Макотрус та Маковея. В цей день християни вшановують пам’ять семи мучеників Маккавеїв та відзначають походження чесних древ Животворчого Хреста.

З цього дня починається Успенський піст, який завершиться через два тижні, 28 серпня, якраз на свято Успіння Пресвятої Богородиці, пише bykvu.com.

Фото: bykvu

На службу у церкву цього дня вони приносять букети квітів – маковійчики або маковійки, щоби їх освятили. В композиції такого обов’язково повинні бути декілька головок стиглого маку, до яких докладають літні квіти. Зіллячко доповнюють калиною, що символізує дівоче щастя, вівсом, який уособлює достаток і багатий урожай, соняшником, що дарує сонце і тепло, і навіть полином – захисником від нечисті, а також традиційними осінніми квітами – айстрами, жоржинами, гвоздиками.

Викидати маковійки не можна. Навпаки, їх потрібно зберігати в оселі, бажано біля ікон, як оберіг. Навіть сьогодні свяченим маком обсипають дім і худобу, щоби зло обходило господарство десятою дорогою.

Ще у цей день святять мед, корисною смакотою від бджіл щедро пригощаються, а для гостей готують пироги, вареники, пряники, а також шуліки – печені коржики, які ламають та заливають медом і розтертим маком.

Фото: segodnya

Спас 14 серпня ще називають Водним. Все тому, що цього дня цілющі властивості приписують і воді. У криниці та річки кидають трішки зіллячка, що його перед тим посвятили у церкві.

Традиції святкування

У цей день до церкви дівчата і жінки несли букети осінніх квітів (починаючи з Іллі (2 серпня) в Україні починається осінній цикл свят). До букету брали кипчаки (календула), чорнобривці, стогони (майорці), дикий соняшник і голівки маку.

Мак мав в українській культурі сакральне значення, як насіння, що захищало від нечистої сили. Маком-видюком обсипали будинок, щоб його обходили відьми.

Фото: vn.20minut.ua

Освячення криниць. Це глибинний звичай наших пращурів. Він сягає ще язичницьких вірувань у живу силу води. Біля криниці мають стояти застелені святковими скатертинами два столи: на одному хліб-сіль та запалена свічка, на другому – свічка, свячена вода і коливо (кутя). Після освячення хлопці обсаджували джерело деревами або втикали обіч свіжі галузки.

Створення букетів-оберегів, які в народі називали “маковійчиками”. Ці обереги мали захищати всю родину від біди протягом наступного року. Така традиція не зникла з приходом християнства, а лише дещо змінилася – тепер ці обереги святять у церкві. Букет такий має робити саме жінка, а складається він з певних трав і квітів, причому кожна з рослин має певне значення.

Фото: bykvu

 

Перейти до вмісту