Ви тут:
Культура Суспільство 

Один з кращих акторів України: 80 років від дня народження Богдана Ступки

Відомого українського актора театру та кіно не стало у 2012 році.

Як повідомляє BBC Україна, Богдан Ступка народився 27 серпня в 1941 році в Куликові Львівської області.

З 1999 по 2001 роки був міністром культури України. А з 2001 обіймав посаду керівника Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка в Києві.

Зіграв у театрі понад 100 ролей, зокрема: Задорожний (“Украдене щастя” І.Франка), Дон Жуан (“Камінний господар” Лесі Українки), Автор (“Енеїда” за І.Котляревським), Майстер (“Майстер і Маргарита” М.Булгакова), Тев’є (“Тев’є-Тевель” за Шолом-Алейхемом), Річард, Едмунд, Король Лір (“Річард ІІІ”, “Король Лір” В.Шекспіра), Джордж-Марта (“Не боюсь сірого вовка” А.Жолдака за Е.Олбі), Поприщін (“Записки божевільного” М.Гоголя), Шевченко (“Сни за “Кобзарем” Козьменка-Делінде за віршами Шевченка), Треплєв, Войницький (“Чайка”, “Дядя Ваня” А.Чехова), Він (“Маячня удвох”, Іонеско), Паскуале (“Привиди” Едуардо де Феліппо), Росмер (“Росмерсгольм” Г.Ібсена), Едіп (“Цар Едіп” Софокла) тощо.

У кіно дебютував у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971), де зіграв роль Ореста Дзвонаря.

У списку ролей Богдана Ступки багато історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький (“Чорна рада”), Іван Мазепа (“Молитва за гетьмана Мазепу”), Богдан Хмельницький (“Вогнем і мечем”), а також Чингісхан (“Таємниця Чингісхана”) та багато інших.

 

Зіграв головну роль у фільмі Володимира Бортка “Тарас Бульба”, прем’єра якого відбулася у 2009 році.

Указом Президента України Віктора Януковича № 838/2011 від 23 серпня 2011 року за визначний особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність та високу професійну майстерність художньому керівнику Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, народному артисту України Богдану Сильвестровичу Ступці присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

Академік Академії мистецтв України (АМУ, 1997). Член Спілки театральних діячів України (з 1967). Член Спілки кінематографістів України. Член Європейської кіноакадемії, Російської академії кінематографічних мистецтв “Ніка”. Президент Міжнародного кінофестивалю “Молодість” (з 2001).

Заслужений артист УРСР (1976). Народний артист УРСР (1980). Народний артист СРСР (28.01.1991).

15 цитат Богдана Ступки

1. Хай кажуть, що хочуть, а я живу, як живу.

2. Шекспір сказав: “Світ — театр і ми всі в ньому актори”. А Сковорода ще доповнив, сказав: “І кожен грає ту роль, на яку його поставили”. Я думаю, це правильно.

3. Я не люблю війну, тому що з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Можливо, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися — це не ти, це завжди хтось інший.

4. Мужики дуже люблять перевдягатися, більше, ніж жінки. Візьміть історію костюма, і ви побачите, що для себе тільки чоловіки не придумували! Мужики – як півні, тільки б перед жінками крутитися.

5. Я вчу молодих людей, як себе морально поводити в житті. Я не вчу їх грати, тому що цього навчити неможливо. Я вчу, як їм бути, працювати, зрештою, жити.

6. Я зрідка спілкуюся з кимось. Зараз зрідка. В мене найбільший друг — це моя дружина.

7. Роби справу чесно, з душею — і твоє до тебе прийде… Але це не означає, що вже завтра з’являться золоті гори.

8. Я, як і Франко, трудоголік. В юності я мріяв бути рантьє, а все життя працюю. Жах якийсь. Потрапляю на роботу — і не можу додому відлучитися навіть пообідати. Затягує. Цілий день тут сидиш. Міркуєш, розмовляєш з людьми, аналізуєш.

9. Я стільки накричався за ці 50 років, навіть більше. Так накричався, що не хочеться. Але тепер, зараз я місяці три не був на сцені, починаю з дружиною розмовляти і раптом вона мені каже: “Ти чого так голосно розмовляєш? Та я ж біля тебе стою, сиджу. Я тебе чую. Ну чого ти так голосно? По-моєму, пора тобі вже на сцену”. І це правда. І хочеться, і колеться, і розчаровуєшся, і знову зачаровуєшся…

10. Господу Богу все добре вдалося — і народження людини, і юність, і зрілість. А ось старість — ні. Ідеш по вулиці, а ноги підкошуються. І думаєш: ще недавно бігав, куди все поділося? Адже в людині тільки тіло старіє, а душа залишається молодою.

11. Український глядач – найкращий глядач у світі, і його вдячність і оплески є кращою нагородою для акторів і меценатів. Ми – громадяни однієї країни, і обов’язок кожного – зберегти її культурне багатство.

12. Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в усьому світі. Мрії повинні здійснюватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому.13. Я міг стати хіміком, астрономом. Була у мене така сторінка в біографії: я працював у Львівському університеті лаборантом-обчислювачем по змінним зіркам, і один старий професор говорив мені: я з тебе, Богданчику, зроблю астронома.

14. Я – людина без слабкостей. Курити кинув, поїсти ніколи особливо не любив, п’ю помірно. Одним словом, сала не люблю, горілку не вживаю. Нудно навіть.

15. Мені всі кажуть: “Богдане, ти збожеволів на своїх українцях”. А я ось недавно з’ясував, що сім’я Фрейда була родом з України, з містечка Тисмениця. Поїхав туди. Ось, кажу, адже Фрейд з ваших місць! А вони без поняття. Сидять всі й норкові шуби шиють …

Система Orphus