Інфекціоніст з Полтави потрапив у спецпроєкт МОЗ “30 лікарів Незалежної України”
«30 лікарів Незалежної України» – спецпроєкт Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я України та департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій.
За словами організаторів, 30 медиків, про яких розповіли на сторінках спецпроєкту, – лише частина із тих, хто працює на «передовій» системи охорони здоров’я, що реформується, та щоденною працею творить зміни.
Роман Пономаренко, інфекціоніст Полтавської обласної клінічної лікарні імені М. В. Скліфосовського, прийшов в інфектологію, маючи за плечима 5-річний досвід чергувань на «швидкій». «Лікарі «швидкої» щодня змагаються зі смертю, це дуже складно. Та це дає неоціненний досвід, інтуїцію та уміння. У «швидкій» реанімаційні навички у мене відпрацювалися до автоматизму – і це не раз ставалося у пригоді й у інфекційному відділенні», – каже Роман.
Особливо важко Романові та його колегам довелося навесні 2020 р., коли до їхнього відділення почали поступати пацієнти з коронавірусом або з підозрою на цю хворобу.
«На початку епідемії було відчуття, наче ми на передовій. Без перебільшень: було враження, що ми в епіцентрі реальних військових дій, – згадує лікар. – Причому ворог був для нас абсолютно незнайомий. Це вже потім з’явилися міжнародні протоколи, ми пройшли тренінги, інструктажі, набули власного досвіду – а з першими пацієнтами ми просто не знали, що робити».
В ті пекельні дні Роман та його колеги чергували по дві доби поспіль, не спали й фактично жили у незручному захисному одязі. Тоді ж з’явилося розуміння, наскільки насправді небезпечна ця хвороба. Тому, коли на Полтавщині розпочалася вакцинація, Роман отримав щеплення першим в області.
Роман – за доказову медицину. Він веде блог в Інстаграм, де проводить боротьбу з «інфодемією» та ділиться експертними порадами з протидії поширенню COVID-19. Також Роман бере участь в освітніх заходах, проводить семінари з вакцинації.
«У країні дефіцит грамотних інфекціоністів, кожен професіонал – на вагу золота, – зазначає лікар. – Тому для мене важливо спілкуватися з колегами, вчитися їхнього досвіду, ділитися своїм. Зараз не можна бути самому по собі й користуватися методиками, яким тебе навчили в інституті 5-10-20 років тому. Сучасний світ змінюється дуже швидко, медицина стрімко йде вперед, і якщо ми хочемо бути в авангарді цих змін, потрібно постійно навчатися й підтримувати контакт з іншими лікарями. Від цього виграємо усі ми – і медична спільнота, і наші пацієнти».