Ви тут:
децентралізація Суспільство Україна 

Як 100 громад стали багатшими, навівши лад у своїх фінансах та майні

Завдяки програмам міжнародної допомоги у системі українського самоврядування з’явився «вірус добробуту».

Про це повідомили у пресцентрі ініціативи “Децентралізація”.

Коли внаслідок децентралізації до громад перейшли повноваження та ресурси, виявилося, що далеко не всі органи місцевого самоврядування можуть ефективно розпоряджатися ними. Найчастіше це твердження стосувалося громад, створених довкола сіл, селищ та невеличких міст. Багато з них не звикли розв’язувати власні проблеми, адже раніше це було справою району. У новій системі координат відсутність досвіду та знань обернулася недоотриманням мільйонів гривень до бюджету. Хтось не розумів, як правильно працювати з боржниками та передавати майно громади в оренду; хтось не знав, як стимулювати місцевий бізнес до сплати податків та легалізації робочих місць. Далеко не всі місцеві ради проводили закупівлі через ProZorro, втрачаючи можливість економити. Жителі громад за таких умов часто залишалися невдоволеними, не розуміючи, над чим працює місцева влада.

Програма Агентства США з міжнародного розвитку США (USAID) DOBRE за три роки змогла докорінно змінити цю ситуацію у ста громадах України, обраних за результатами конкурсу. Для цього довелося навести лад у системах управління фінансами, нерухомістю та активами громад. Після цього громади почали нарощувати бюджети, а їхні жителі – активніше брати участь у житті своїх населених пунктів і як наслідок – менше шукати зраду. Зробити це допомогли міжнародні донори, які почали з проведення фінансового аудиту, подібного до того, що робить Державна аудиторська служба. Відмінність полягала у тому, що у результаті громади отримали не штрафи, а чіткий план з близько 100 кроків, які треба було зробити для вдосконалення фінансово-майнової системи. Згодом фахівці органів місцевого самоврядування пройшли кілька освітніх семінарів та отримали можливість звертатися за консультаціями до висококласних експертів та залучати юристів, які працюють у донорських програмах. За таких умов подолання багатьох проблем стало суто технічною справою.

Співпраця обернулася цілком конкретними здобутками. Приміром, Заводська громада Тернопільської області повернула через суд 300 га земель, які втратила внаслідок плутанини у рішеннях обласних та районних органів влади різного рівня, які існували ще з радянських часів. Софіївська громада Дніпропетровської області змогла продати за 102 тис. грн на електронному аукціоні через ProZorro напівзруйноване приміщення, яке давно створювало їй проблеми. Причому новий власник зобов’язався відремонтувати об’єкт та відкрити у ньому магазин, створивши таким чином нові робочі місця.

А Баштанська громада Миколаївської області, пройшовши дуже складну юридичну процедуру, взяла у власність занедбане нерухоме майно померлих мешканців, які не мали спадкоємців: житловий будинок і три земельних ділянки загальною площею 4,5 га. Тепер цей будинок передали сім’ї черговиків – їх у Баштанці понад 200, а ділянки здали в оренду. Торік завдяки цьому громада отримала до бюджету 15 тис. грн. Зараз громада працює над отриманням у власність ще дев’яти будинків і трьох земельних ділянок загальною площею 7,5 га, що «мають ознаки безхазяйності».

– Без допомоги донорських програм ми б не наважилися розпочати складний і дуже зарегульований процес відчуження так званої відумерлої спадщини, – зізнається заступниця міського голови Баштанської громади Світлана Євдощенко. – Висококваліфіковані експерти допомогли нам зрозуміти різноманітні законодавчі алгоритми, зруйнували наші стереотипи та змінили підходи до роботи. Ми почали впроваджувати нові моделі організаційного менеджменту та надання послуг, а також шукати шляхи для розвитку…

Одним із цих шляхів стала бюджетна прозорість, що є своєрідним пробним каменем для потенційних інвесторів, які таким чином розуміють, наскільки легко чи важко буде працювати з владою громади та чи не має її діяльність ознак корупції.

– Створення реєстру комунального майна, який включає 633 об’єкти, є добрим сигналом потенційним орендарям, свідченням того, що у нас все прозоро і контрольовано, – веде далі Світлана Євдощенко. – Ми також завжди вчасно викладаємо у загальний доступ всі матеріали, що стосуються бюджетного процесу і транслюємо сесії міської ради. Проводимо громадські слухання за основними бюджетними питаннями й візуалізуємо бюджет у спеціальній брошурі, пояснюючи простими словами складні терміни. Це дає можливість жителям краще розуміти основний фінансовий документ, а відтак – менше нарікань на владу.

Мереф’янська громада Харківської області добилася стягнення орендної плати з недобросовісного орендаря на 57 тис. грн і тепер веде ще дві подібні справи. А спеціальна робоча група міськради, обстеживши за два роки 546 компаній, домоглася легалізації 136 (!) робочих місць. Це дало можливість додатково отримати до бюджету 490 тис. грн лише податку на доходи фізичних осіб. Також завдяки роботі комісії було зареєстровано 130 суб’єктів господарювання, які сплатили до місцевої казни за два роки 292,8 тис. грн єдиного податку.

– Ми нікого не штрафували, а вибудували систему консультування бізнесу щодо податків і зборів і лише переконували підприємців, – розповідає начальниця фінансового відділу Мереф’янської міськради Тетяна Вишняк. – Більшість мешканців позитивно сприйняли наші дії, стали набагато активнішими у житті громади. Лише у 2018 році вони надіслали нам 426 пропозицій щодо бюджетних витрат, і багато з них ми врахували.

Тепер до Мереф’янської, Баштанської та інших громад весь час звертаються за порадами колеги з різних регіонів України. Саме це і було метою міжнародних донорських програм: створити так званий «вірус добробуту» – кілька прецедентів, які згодом стануть звиклою практикою.

– Я пишаюся тим, що громади, які увійшли до нашої Програми, стали якісніше управляти своїми ресурсами: фінансовими, матеріальними та людськими, – резюмує експертка з фінансового управління та місцевих бюджетів Програми USAID DOBRE Ангела Бочі. – Якщо під час наших перших зустрічей деякі місцеві фінансисти працювали з Excel та калькулятором, то тепер вони працюють у спеціалізованих програмах і натисканням однієї кнопки роблять речі, на які раніше витрачали тижні. Я пишаюся тим, що коли поріг закупівель з обов’язковим використанням ProZorro знизився з 200 до 50 тис. грн, це не стало для наших партнерських громад шоком, бо їхні фахівці вже майстерно працювали із цим сервісом, економлячи завдяки цьому мільйони гривень. Лише за перший рік, за нашими оцінками, партнерські громади на 30% покращили управління власними фінансами.

Фінансовий компонент є одним з багатьох, за якими працюють міжнародні донори. У партнерських громадах вони також допомагають розробляти програму місцевого економічного розвитку, генеральний план, стратегію тощо. Це теж є складовими «вірусу добробуту».

Система Orphus