Ви тут:
Полтавщина Р Суспільство 

Щаслива дитина і вдячні батьки: дитячий хірург-уролог Олександр Максименко розповів, як він лікує своїх маленьких пацієнтів

Як лікувати дітей так, аби стати для них героєм – розповів дитячий хірург та дитячий уролог Олександр Максименко.

Діти – найменші та найвибагливіші пацієнти. А дитяча хірургія – одна із найскладніших галузей медицини. Лише найкращі фахівці в змозі оперувати малечу без болю та страху. Вже більше півтора року у «Медіоні» працює відділення дитячої хірургії. Про методи лікування маленьких полтавців дізналися у нашій розмові з дитячим хірургом – урологом Олександром Максименком. Він розповів, де здобував освіту та навики, аби почати роботу:

• Після закінчення Полтавської медичної стоматологічної академії я проходив інтернатуру у Дитячій міській клінічній лікарні. В той самий час я стажувався в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова, у Дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ» у Києві декілька разів та у Львові, а також за кордоном – у Польщі – у Відділенні дитячої хірургії та урології Вроцлавського медичного університету. Окрім того, виступав на конференціях у Любліні і проходив майстер-клас по лапароскопії у Польщі. Після завершення інтернатури працював у Кременчуцькій міській дитячій лікарні. У цей час також я проходив стажування в Єгипті – у відділенні дитячої хірургії Університету Танти та у Південній Африканській Республіці у Йоганнесбурзі. Як почав працювати у «Медіоні», я також стажувався у Австрії – у Клінічному відділенні дитячої хірургії Віденського медичного університету.

Окрім цього Олександр Максименко неодноразово відвідував курси підвищення кваліфікації у багатьох країнах світу.

За час роботи у відділенні до нього звернулося за консультацією чимало пацієнтів:

• За рік існування відділення ми проконсультували більше тисячі дітей. Якщо говорити про весь спектр хірургічних втручань, починаючи від ран, невідкладної допомоги та гнійної хірургії і закінчуючи плановим оперативним лікуванням, то прооперовано було близько 300 дітей. В основному це амбулаторні оперативні втручання – видалення утворень шкіри, підшкірної жирової клітковини, хірургічна обробка ран чи розкриття гнійників, а також плановий спектр оперативних втручань. Окрім того – гострі хірургічні захворювання кишечника, тобто апендицити. Всі вони були виконані лапароскопічно, без додаткових розрізів, через проколи до 5 мм у передній черевній стінці. Всі інші – це були планові оперативні втручання такі, як пахова грижа, крипторхізм, водянка яєчка, варикоцеле, також були виконані лапароскопічно.

• В чому головні переваги лапароскопії?

• Найбільша перевага – це мініівазивність. Зменшуються розрізи. Також це краща візуалізація всіх тканин і структур з якими ми працюємо у черевній порожнині безпосередньо. Ми все бачимо та контролюємо через здатність камери збільшувати зображення черевної порожнини. Цей метод менш травматичний, адже ми працюємо маленькими інструментами і лише з тими тканинами, які нам потрібні. Період відновлення після таких втручань дуже швидкий. І вже через пару годин після такого безболісного втручання діти можуть бігати і гратися. Рубці після такої операції майже не помітні. Через мінімальний ризик післяопераційних ускладнень та короткий період відновлення навіть найменші пацієнти почуваються добре і починають знову повертатися до звичайного життя. Саме ці переваги роблять лапароскопію менш травматичною та майже безболісною хірургічною операцією.

Окрім всіх перерахованих оперативних втручань у «Медіоні» виконують такі:
• зашивання гриж білої лінії живота, пупкової, параумбілікальної;
• видалення водянки яєчка, кісти яєчка, кісти сім’яного канатика;
• видалення доброякісних пухлин, кіст черевної порожнини;
• холецистектомія;
• ліквідація гідронефрозу;
• ліквідація міхурово-сечовідного рефлюкса;
• пілороміотомія – усунення пілоростенозу;
• циркумцизія – кругове висічення крайньої плоті;
• варикоцелектомія;
• корекція синдактилії та полідактилії;
• видалення доброякісних пухлин м’яких тканин, шкіри та підшкірно-жирової клітковини (фіброма, атерома, ліпома, лімфома, дермоїдна кіста, епітеліома) різної локалізації;
• усунення перекруту яєчка, перекруту привіски яєчка;
• крайова резекція нігтьової пластинки при врослому нігтю;
• видалення поліпу прямої кишки;
• розкриття гнійників;
• первинна хірургічна обробка забитих, різаних ран;
• френотомія при короткій вуздечці язика;
Що повинно насторожити маму хлопчика, для того, аби вона звернулася до дитячого уролога на консультацію?

• Зазвичай, мам турбує одне питання – коли буде відкриватися голівка статевого члена. Це найчастіше питання. Цим питанням може зайнятися і звичайний дитячий хірург у поліклініці. Так задумано, що голівка до трьох років має бути закритою, аби туди не потрапляла ніяка інфекція. Після трьох років вона має самостійно почати трішки відкриватися. У кожного це відбувається по різному: у когось у два роки, у когось у три, в чотири і в п’ять. Але це залежить від того чи вона відкриється потім, чи взагалі не може самостійно відкритися. Це все залежить від того чи потрібна додаткова гігієна та додаткові маніпуляції хірурга чи уролога. А взагалі всі діти мають бути оглянути при народженні хірургом та в один рік. Що ж до гігієни – то варто притримуватися простих правил – щоденний душ, чиста білизна – запорука здоров’я.

• З якими найскладнішими випадками до вас зверталися у «Медіоні»?

• В даному випадку це була вроджена уро-гінекологічна патологія. Це один із найскладніших випадків, адже довелося застосовувати і діагностичну лапароскопію, і МРТ, і гістероскопію. Ця патологія діагностується у дітей вже у старшому віці, коли починається менструація, а в цьому випадку скарги з’явилися набагато раніше, тому вони звернулися до нас по допомогу. І також, у випадку крипторхізму абдомінальної форми, коли ти не знаходиш в паху яєчко, то маєш виконати діагностичну лапароскопію, і знаходиш це яєчко в черевній порожнині, яке не опустилося взагалі, навіть не вийшло з черевної порожнини, і починається опускання з черевної порожнини в пах, тоді в калитку. Або коли яєчко взагалі відсутнє, тобто атрофоване, але ти маєш підтвердити це лапароскопічно. Але навіть в такому випадку хлопчик в майбутньому може стати батьком.

Операції з найменшими пацієнтами проходять особливо. Лікар Олександр Максименко не любить білих халатів і намагається зробити все можливе, аби діти навіть не зрозуміли, що їм збираються проводити або вже провели операцію.

• Для найменших пацієнтів, яким місяць, три місяця, рік чи навіть декілька років ми використовуємо спочатку інгаляційну седацію – це коли дитина дихає через маску і засинає. В такому разі вона взагалі не стресує перед операцією, не лякається. По-перше, вона заходить в операційну з мамою і наші анестезіологи дають дитині поміряти і підібрати собі масочку. Діти сприймають все наче гру. Грається із кольоровими лейкопластирами. Потім підключається медичний газоподібний препарат і дитинка засинає. І вже під цією седацією їй ставлять внутрішньовенний катетер та вводять анестезіологічні лікарські засоби. Мама виходить з операційної в цей час. Говорячи про лапароскопію, то це звичайно інтубаційний наркоз – більш складний, контрольований та надійний наркоз, і ми починаємо працювати. Якщо це пупкова грижа чи фімоз, то достатньо внутрішньовенної анестезії. Також я завжди стараюся додатково знеболити місце оперативного втручання місцевим анестетиком. Це робиться для того, аби мінімізувати больові відчуття після операції та зменшити ранній больовий післяопераційний період. Після операції маленьку дитину мама бере на руки і забирає в палату. Дитина розплющила очі – і бачить маму. Те ж саме було, коли вона засинала. Як вважають закордоном, і я так вважаю, що дитина не має бути присутня на своїй операції. Дорослі можуть бути присутні на своїй операції, але не діти. Для цього у нас є всі умови. Також ми замовили костюми із різними героями. Треба відходити від білих халатів – для дітей.

Професія дитячого хірурга вкрай складна. Адже підібрати ключик до маленького серця дуже важливо. Лікар Олександр Максименко закликає батьків уважно змалечку ставитися до здоров’я дітей, відвідувати педіатра, дитячого хірурга, уролога та дитячого травматолога з перших днів життя, адже вчасно діагностована патологія і консервативно або хірургічно вилікувана – це врятована дитина.

Автор: Ольга Солошенко

Перейти до вмісту