Зелені свята і Трійця: унікальні звичаї і традиції святкування
Україна 20 червня відзначає унікальне свято, яке поєднало давні слов’янські дохристиянські традиції та одне з найважливіших церковних свят – Трійцю. Християнське свято Трійці відзначається у неділю за 50 днів після Великодня.
Зелені свята починають відзначати за кілька днів до Трійці і вони тривають ще кілька днів після неї. Зелені свята, які відзначались в Україні задовго до приходу християнства, з часом поєдналось зі Святою Неділею, яку називають Трійцею. Вони починають літній цикл християнських свят. У ці дні люди прикрашали свої помешкання різноманітною зеленню та гілками дерев, а найпопулярнішою рослиною був аїр, який в народі ще називають лепехою та шуваром, пише BBC.
З часом люди почали прикрашати зеленню на Трійцю і християнські храми. Як вказують дослідники, напередодні неділі українці обов’язково прикрашали вхід до помешкання гілками зелених дерев – верби, клена, липи, акації, береста, ясена, горіха та дуба. В хаті підлогу встеляли травою, серед якої може бути чебрець, осока, любисток, татарське зілля – суміш трав з лепехою. Ці традиції можуть суттєво відрізнятись у різних регіонах країни.
Зелені свята були тісно пов’язані з поминанням померлих предків, тому вважається, що душі померлих зможуть повернутись та сховатись у траві. Принесення зелені до хати часто пов’язують із закликанням урожаю та багатства. З поширенням християнства з’явились особливі традиції відвідування богослужіння в особливо урочистій атмосфері. Церкви прикрашали зеленню й люди на службі освячували зілля. Після служби священники могли йти до ланів й освячувати угіддя, щоб вберегти врожай.
Як і на поминальні дні, на Зелені свята люди відвідували могили своїх померлих родичів, влаштовували панахиди й колективні поминальні трапези. Також є давня традиція українців вшановувати у ці дні захисників, які загинули у боротьбі за свою землю. Із Зеленими святами пов’язували вшанування загиблих у визвольних змаганнях 1917-1920 роках. У міжвоєнній Польщі такі поминання за тиждень після Трійці були справжнім політичним актом українців. Українська громада Перемишля досі проводить після церковної служби марші до могил воїнів УНР та УПА.
Ще з дохристиянських часів на Зелені свята згадують про звичай випікати хліб у суботу та класти на підвіконня, щоб задобрити русалок чи мавок. У Зелену неділю люди намагались бути обережними: вірили, що мавки чи русалки могли зашкодити необачним людям. Відгомін цього можна знайти у “Лісовій пісні” Лесі Українки.
Колись Зелені свята також називали “русальний тиждень”. Він починався після Трійці і закінчувався у четвер, який ще називали “русальний Великдень”. Тоді мало хто наважувався купатись, щоб не втопитись. Проте дівчата ходили і запускали на воду вінки з квітів, щоб русалки послали гарного нареченого.
Фото: ілюстративне