Ви тут:
Культура Суспільство 

“Українські Афіни Полтавщини”: про життя лікаря родини Гоголів Михайла Трохимовського

У XVIII-XIX столітті місцеві повітові лікарі діяли не лише в напрямку розвитку медичної науки, а йшли шляхом медичної та освітньої опіки над населенням колишньої Гетьманщини. Тонкий прошарок лікарів, який в майбутньому влився в українську інтелігенцію, що якраз почала формуватись, започаткував широку практику охорони здоров’я якомога ширших верств населення, як то попередження хвороб, медична допомога та лікування.

П’ята зупинка на маршруті “Українські Афіни Полтавщини”  —  село Великі Сорочинці, повідомили у Центрі охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради.

Нікого з біографів Гоголя не дивував той загальновідомий факт народження Миколи не вдома, а у містечку Великі Сорочинці, за 25 км від Миргорода, яке письменник прославив на весь світ повістю “Сорочинська ярмарка”. Адже пологи у Марії Іванівни Гоголь-Яновської приймав у своїй лікарні Михайло Трохимовський — відомий на той час у Російській імперії лікар, відповідно хрещеним батьком майбутнього письменника став його син – полковник Михайло Трохимовський.

1. Єдиний портрет Михайла Яковича Трохимовського який зберігся до наших днів. Малюнок М. Богаєвського, гравійований П. Станішевським – 1813 рік. 2. Книга з автографом лікаря Трохимовського.

Михайло Трохимовський народився 1739 році в сім’ї священника с. Безуглівка на Ніжинщині, тобто не був родом з Полтавщини. Він закінчив Києво-Могилянську академію та Петербурзьку сухопутну госпітальну школу. Брав участь у російсько-турецькій війні 1768 – 1774 років, під час якої і розкрився його лікарський талант. В результаті досліджень фармакологічних властивостей рослин, які Михайло Трохимовський використовував при лікуванні поранених, з’явилась книжка «Рассуждения о растениях в Крымской степи, полковым лекарем усмотренных», яка побачила світ 1772 р. у Петербурзі.

1. Хрещений батько Гоголя – Михайло Михайлович Трохимовський. Художник Володимир Боровиковський. 1802 рік. 2. Гоголь-гімназист. Гравюра за малюнком невідомого художника. 1827 рік.

Наступного року Михайло Трохимовський прибув у Сорочинці, де з 1710 року знаходилось правління Миргородського полку і уклав угоду з полковою канцелярією про обслуговування хворих із місцевого населення. Платню йому було покладено 300 карбованців на рік за рахунок збирання особливого податку – по одній копійці з кожної хати. Кілька десятиліть, з 1773 по 1813 роки, Михайло Якович жив і працював у Сорочинцях. Містечко було засноване у XVIІ ст. й спочатку називалося Краснопіль. Із 1646 р. належало одному з найбільших магнатів Речі Посполитої Ієремії Вишневецькому, а з початком Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького тут було утворено Сорочинську сотню — адміністративно-територіальну одиницю Миргородського полку.

На межі ХVІІІ-ХІХ ст. Сорочинці називали в народі “Лікарівщиною”, адже до послуг Михайла Трохимовського вдавались як всі дворяни Миргородського повіту, так і простий люд. Незаможним лікар надавав медичну допомогу безкоштовно, здобувши собі величезну повагу в місцевого населення. Впродовж усього життя Лікар Трохимовський вів медичну науково-дослідницьку роботу, постійно удосконалюючи свій фах.

Саме Трохимовський розпочав на Миргородщині віспощеплення. Водночас він широко використовував у лікуванні місцеві лікарські рослини. Так серед тогочасних медичних засобів популярним став напій «трохимівка», який лікарі призначали для лікування розладів шлунковокишкового тракту. Рецепти Трохимовського публікувались у журналі «Вестник естественных наук и медицины», а як лікар-гінеколог він написав працю «Про причини жіночого безпліддя». Михайло Якович зібрав у Сорочинцях велику медичну бібліотеку. Окрім того, проживаючи на Миргородщині, Трохимовський став першовідкривачем лікувальних властивостей місцевої мінеральної води. У 1786 р він повідомляв, що для лікування деяких хвороб використовує місцеву «мінеральну купель», яка має цілющі властивості. У 1777 році Михайло Трохимовський отримав звання штабс-лікаря і вже наприкінці століття мав чин надвірного радника, а у 1811 р. був обраний членом- кореспондентом Петербурзької медико-хірургічної академії.

1. Флігель будинку Михайла Трохимовського в Сорочинцях, де народився Гоголь. Фото з альбому «Гоголь на родине» Йосипа Хмелевського. 1902 рік. 2. Вигляд будинку лікаря Трохимовського. Фото з альбому «Гоголівські місця на Україні». 1902 рік.

В Сорочинцях Михайло Якович жив у власному будинку, неподалік від Преображенського собору та маючи багатих пацієнтів-поміщиків і сам став незабаром досить заможним поміщиком, придбавши значні маєтності у Миргородському повіті. Так він мав два хутори під самими Сорочинцями, один з яких називався Лікарівщиною, а інший – хутором Трохимовського, також хутір Сушківщини, мав землю в селі Лікарському (нині с. Михайлівка Великобагачанського району). Були в лікаря у власності угіддя і двори з посполитими в Сорочинцях, селі Зубівці та Єрків. В Зубівці його сусідом і добрим знайомим був інший співвласник села – грузинський поет Давид Гурамішвілі. Друзями Михайла Трохимовського були письменник Василь Капніст, дослідники старовини Василь Ломиковський та Іван Мартос, художник Володимир Боровиківський та багато інших. Часто бувала в гостях у Трохимовського родина Гоголів-Яновських.

Свідчення слави Михайла Трохимовського далеко поза межами України є публікація у московському часописі «Вестник Европы», що виходив за редакцією Миколи Карамзіна, статті «Благодетельный врач в Малороссии» у 1803 році (ч. 12, № 21) за підписом криптонімом И.Б. Помер Михайло Якович у 1813 році (за іншими даними – у 1815), залишивши по собі добру пам’ять людяністю та некорисливістю. Водночас збереженню пам’яті про Трохимовського сприяє той факт, що саме він допоміг прийти у цей світ генію світової літератури Миколі Гоголю.

19 квітня 1909 р. на фасадному боці будинку Михайла Трохимовського, у флігелі якого народився Микола Гоголь, було встановлено меморіальну дошку з цієї нагоди, і з того часу це місце стало одним з головних меморіальних центрів гоголівського світу. У 1929 році в цьому ж будинку було засновано літературно-меморіальний музей Миколи Васильовича Гоголя, перший не тільки на Полтавщині, а й у всій Україні та Росії. На жаль, в роки Другої світової війни гітлерівські вандали спалили будинок, відступаючи з села.

Нині на місці флігеля Михайла Трохимовського стоїть музей Миколи Гоголя, споруджений у 1951 р.

Нагадаємо, четверта точка на маршруті “Українські Афіни Полтавщини” – село Велика Обухівка.

Фото: ЦОДПА

   

Система Orphus