Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

#відкриваймузейнуУкраїну: Полтавський краєзнавчий музей започаткував челлендж

Команда Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського напередодні Міжнародного дня музеїв започатковує челлендж #відкриваймузейнуУкраїну.

Його мета – показати всю красу культурних надбань, ми розповімо про свою установу та запросимо колег долучитися до ініціативи.

“Кожного разу ми шукаємо нові формати, які зацікавлять якомога більше людей та покличуть їх до музеїв. І в цьому році, напередодні Міжнародного дня музеїв, команда Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського започатковує челлендж #відкриваймузейнуУкраїну. Будемо раді побачити й нові обличчя, й наших давніх друзів! Великі зміни починаються з маленьких кроків!”, – йдеться на сторінці музею у фейсбуці.

Довідково.

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, як значний науково-культурний центр, заснований у 1891 році за ініціативою видатного вченого професора В. В. Докучаєва, який передав понад 4000 зразків грунтів, близько 500 зразків гірських порід, 862 гербарні аркуші. Серед меценатів і уродженка Полтавської губернії Катерина Скаржинська (1854–1932), яка подарувала понад 20 тисяч експонатів і наукову бібліотеку. У дар музею впродовж 1894–1913 років передав цінні колекції східних старожитностей Павло Бобровський.

І нині фонди – унікальне зібрання предметів старовини, побуту та народного мистецтва, у якому не лише місцевий матеріал, а й старожитності різних частин світу: Стародавнього Єгипту, Індії, Японії, Китаю, Індонезії. Справжня гордість музею – козацькі старожитності, в яких зберігся високий дух свободи й незалежності. А всього в музеї близько 300 тисяч експонатів.

Серед них — колекції полтавської народної вишивки, ткацтва, килимарства, дерево-різьби, церковних речей… А ще археологічні, нумізматичні, природничі.

Будинок музею — шедевр архітектури в стилі українського модерну, зведений у1903-1908 роках за проектом художника-архітектора В. Г. Кричевського. Це самобутня квітка в камені, де органічно сплелися традиції народного будівництва, старовинні українські орнаменти, конструкторські форми. Таке рідкісне поєднання вдихнуло в будівлю силу й гармонію, велич і неповторність. Витвір В. Г. Кричевського, увібравши в себе все найкраще, що було в українській народній архітектурі, став програмним в утвердженні нового стилю — українського модерну. Адже саме тут були використані риси українського церковного будівництва — шатрове покриття, виті колони, двоповерхові покрівлі, різьблення на дереві, кераміка і майоліка, народний декоративний розпис.

Система Orphus