Ви тут:

Ціноутворення для населення та підприємств: де закінчується вплив держави

Вже майже 2 роки, з липня 2019 р. в Україні працює новий ринок електроенергії. Діє він на підставі нових умов, що запроваджені Законом України « Про Ринок електричної енергії». На підставі нових положень, регулятор НКРЕКП розробив та затвердив відповідною постановою «Правила роздрібного ринку електричної енергії». Вони регламентують діяльність ринкового середовища та взаємини його учасників. Зокрема це стосується такого питання, як ціна на електроенергію.

Тарифи для населення та державне регулювання цін

Тарифний рівень для побутових споживачів все ще лишається під контролем держави. Кабінет міністрів продовжує приймати рішення про зміни чи подовження дії поточних тарифів. Структура вартості містить в собі витрати на виробництво енергії, а також її передачу та розподіл. При цьому, собівартість самої електроенергії має незначну частку у структурі тарифу, а решта – витрати, пов’язані з тим, щоб доправити її до споживача.

Також держава регулює рівень цін для малих непобутових споживачів. Це дозволяє створити сприятливі умови для їх роботи, захистити інтереси. Проте частка таких споживачів разом з населенням складає лише 35% ринку за підсумками 2020 року. Решта, 65% – це непобутові споживачі, для яких вартість енергії формується за чітко визначеними механізмами, що мають певні характерні риси.

Відносини – ринкові, ціна – вільна

Так, однією з головних змін, до яких призвів оновлений Закон «Про ринок електричної енергії», є можливість постачальників самостійно встановлювати тарифи на електроенергію для підприємств. Відтепер вони можуть вільно, самостійно регулювати свою цінову політику. Проте є певний алгоритм ціноутворення, якого має притримуватись енергопостачальна компанія. Він передбачає утворення вартості з таких складових:

  • Ціна на електроенергію на ринку на добу наперед (або іншого);
  • Тариф на послуги з передачі електричної енергії, який затверджується НКРЕКП на визначений розрахунковий період;
  • Вартість послуг постачальника.

Також, до цього переліку можуть бути внесені й інші витрати, наприклад, транспортування енергії кінцевому споживачу. Виходить, що вільно змінювати можна тільки один показник – прибуткову частину тарифу.

Проте можуть бути моменти на ринку, коли в утворення цін для непобутових споживачів може втрутитися Регулятор. Так, згідно з пунктом 9 розділу XVII Закону, Регулятор має право встановити граничні обмеження на тарифи при істотному коливанні цін на РДН, ВДР чи БР. Проте ці обмеження мають мінімально впливати на можливість вільного ціноутворення. Свій комерційний тариф на електроенергію постачальники обов’язково публікують на офіційному сайті у загальному доступі. Комерційних пропозицій може бути декілька – в залежності від запланованого обсягу споживання клієнта та політики постачальника.

Можливість вільного ціноутворення дозволяє говорити про підвищення якості ринку, формування здорового конкурентного середовища. Найбільше від цього можуть виграти непобутові споживачі, які тепер вільно обирають постачальника, можуть його змінити, керуючись співвідношенням якості послуг з енергопостачання до їх вартості.

Система Orphus