Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

Борис Ковтун — людина-легенда, учасник Другої світової війни, найстарший податківець Полтавщини

Учасник бойових дій Другої світової війни, гвардії полковник у відставці, викладач, аудитор, один з перших податкових інспекторів Полтавщини, почесний член Полтавського осередку Громадської організації “Всеукраїнська асоціація ветеранів державної податкової служби України” Борис Петрович Ковтун завжди був і залишається унікальною людиною, адже на 97-му році життя, тримає активну громадянську позицію, є активним членом кількох ветеранських організацій, продовжує публікувати свої літературні твори.

Борис Петрович Ковтун народився в 1924 році у селі Безсали Лохвицького району. В 1942-1945 роках брав участь у бойових діях у складі частин та з’єднань Сталінградського, Воронізького та 3-го Українського фронтів. Кавалер орденів: „Червона Зірка”, „Вітчизняної війни І ступеня”, „Богдана Хмельницького” й медалі „За бойові заслуги”. У повоєнні роки працював викладачем Чернівецького фінансового технікуму, податковим інспектором Полтавського міськфінвідділу, начальником відділу кадрів та старшим бухгалтером-експертом Полтавського обласного фінансового відділу, повідомляє Головне управління ДПС у Полтавській області.

Його трудовий стаж – 60 років. За активну участь у ветеранському русі у 2005 році нагороджений орденом „За заслуги” ІІІ ступеня. 24 липня 2020 року Президент України призначив Борису Петровичу довічну державну стипендію. До війни Борис Ковтун встиг закінчити 9 класів – із відмінними оцінками й зразковою поведінкою. З’ясувавши цю обставину, його направили в Краснохолмське військово-піхотне училище на Уралі, в якому готували офіцерів. Там він навчався до квітня 1943 року.

Бойовий шлях Бориса Петровича проліг від Курської дуги до рідної Полтавщини. Звільняючи рідну землю, він був поранений і звістку про звільнення «перлини України» – саме так з любов’ю називає Борис Петрович Полтавський край – отримав у військовому шпиталі. Після одужання Борис Петрович не залишився осторонь військових дій, він брав участь у визволенні Будапешту, пройшов через Югославію та Австрію. Опису цих подій присвячено повісті, поезії та нариси, опубліковані у збірках. В них – туга за загиблими товаришами, співчуття горю матерів і вдів, сльози дітей війни… Але понад усе – незламна віра в перемогу.

Борис Петрович Ковтун із обпаленого війною покоління. Але навіть криваві жорна війни не змогли знищити романтичну душу майбутнього поета та прозаїка, а згодом – фінансиста і податківця, пам’ять зберегла і пронесла записані у перервах між боями рядки для того, щоб зібрати їх у чудові збірки «Галатея» та «Я бачу сонце».

Із закінченням війни армійське життя Б.П.Ковтуна не закінчилося. До 1955 року Борис Петрович прослужив в армії, після демобілізації, закінчивши вечірню школу, а потім філологічний факультет Київського університету (екзамени складав екстерном), працював літпрацівником у Карлівській районній газеті „Зоря”, викладачем у Чернівецькому фінансовому технікумі. Пізніше оселився в Полтаві, яку дуже любив.

Згодом, здобувши бухгалтерську освіту у Львівському кооперативному економічному інституті, Борис Петрович працював податковим інспектором Полтавського міськфінвідділу, начальником відділу кадрів та старшим бухгалтером-експертом Полтавського обласного фінансового відділу, аудитором.

„У нас тоді була єдина мета – щоб прості люди, зайняті щодня відповідальною та важливою роботою, знали та любили свою державу Україну, Полтавщину, свою історію та своїх героїв! Адже саме так виховуються гідні громадяни своєї країни”, – згадує найстарший податківець області.

Система Orphus