Ви тут:
Суспільство 

5 травня – Всесвітній день легеневої гіпертензії

5 травня відзначається Всесвітній день легеневої гіпертензії.

Лікар-кардіолог КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр ПОР» Людмила Андреєва розповіла про клінічні прояви та сучасні методи діагностики легеневої гіпертензії.

При проведенні ехокардіографії серця інколи медичні працівники не надають належного значення показникам тиску в легеневій артерії, дисфункції правих відділів серця та тристулкового клапану, а для пацієнтів такі симптоми, як задишка та швидка втома є не надто насторожуючими, можливо, саме тому виявлення даної патології в Україні залишається не на наналежному рівні.

Отже, що таке легене́ва артеріальна гіпертензія (ЛАГ)?

Це загрозливий патологічний стан, зумовлений стійким підвищенням кров’яного тиску в легеневій артерії з поступовим закриттям просвіту середніх та дрібних судин легенів. ЛАГ швидко прогресує та призводить до серцево-судинної недостатності, а при несвоєчасному виявленні навіть до смерті. Незважаючи на досягнення в фармакотерапії цієї недуги, смертність від ЛАГ залишається досить високою, а шляхів профілактики до сьогодні просто немає, до того ж специфічне лікування є дороговартісним.

Рання діагностика ЛАГ є проблематичною, оскільки ця патологія не має специфічних клінічних проявів та часто маскується симптомами основного захворювання, що призводить до прогресування судинно-легеневих ускладнень. Тому досить часто ЛГ може перебігати безсимптомно. Проте першою з клініко-діагностичних ознак варто назвати задишку (диспноє), що виникає при фізичному навантаженні, поступово прогресує і погіршує якість життя пацієнтів. Нерідко хворих турбують швидка втома, загальна слабкість, болі в грудній клітці та явища синкопів (втрата свідомості), які асоціюються з високим ступенем гіпертензії в малому колі кровообігу та поганим прогнозом. При вираженій недостатності правого шлуночка можуть спостерігатися застійні явища у великому колі кровообігу у вигляді периферичних набряків, асциту та гепатомегалії (збільшення розмірів печінки).

Серед причин захворювань важливе місце займають хронічні хвороби легень, ураження міокарду, вроджені вади серця та ін. У випадках, коли немає об’єктивних причин ЛГ, діагностують ідіопатичну (первинну) легеневу артеріальну гіпертензію.

Частіше хворіють люди віком від 20 до 40 років (переважно жінки), висловлюється думка про важливу роль генетичних факторів розвитку даного захворювання.

Часто легенева гіпертензія розвивається у дітей із вродженими вадами серця, що супроводжуються підвищеним легеневим кровотоком.

Запідозрити легеневу гіпертензію у хворого має сімейний лікар.

Додаткове, прицільне обстеження при підозрі на ЛАГ проводиться в спеціалізованих закладах третинного рівня, а саме в КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр ПОР», що знаходиться за адресою: вул. Макаренко 1Б, інших обласних закладах охорони здоров’я.

Вважається обґрунтованим проведення скринінгового обстеження груп ризику. Фактори ризику ЛГ визначаються як будь-які фактори, що можуть сприяти виникненню або грають роль у розвитку захворювання, а саме: наявність сімейного анамнезу ЛГ, вроджена вада серця, системне захворювання сполучної тканини, захворювання печінки, що призводять до портальної гіпертензії, застосування токсичних агентів, ВІЛ інфекції, хронічні обструктивні або рестриктивні захворювання легень, хронічні захворювання лівих відділів серця, тромбоемболія легеневої артерії в анамнезі. Для цього ми обираємо найбільш доступні, переважно неінвазивні методи діагностики з низьким ризиком для пацієнта. До них належить проведення доплер-ехокардіографії, електрокардіографічне, рентгенологічне обстеження та інші необхідні методи, що підтверджують або спростовують ознаки легеневої гіпертензії, для консультацій залучаються фахівці суміжних спеціальностей. Постановка діагнозу ЛГ потребує ретельної та повної оцінки дослідження функції легень, проведення катетеризації правих відділів серця, специфічних досліджень коагулянтної системи з метою виявлення хронічних тромбоемболій у легеневому руслі.

Хворі з підозрою на ЛАГ та наявністю специфічних ознак обов’язково консультуються в єдиному в Україні Центрі Легеневої гіпертензії Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» (для дорослих пацієнтів) та в ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» (для дітей до 18 років). В центрі проводять усі методи дослідження, що є специфічними та обов’язковими для пацієнтів з легеневою гіпертензією. Це дозволяє своєчасно сформувати тактику специфічного лікування пацієнта з ЛАГ згідно сучасним протоколам і стандартам лікування та, покращити якість життя, зменшити частоту виникнення ускладнень та подовжити тривалість життя. При необхідності, до визначення тактики лікування залучаються провідні спеціалісти інших країн.

У пацієнтів є можливість брати участь у клінічних дослідженнях ефективності новітніх препаратів для лікування легеневої гіпертензії. У подальшому проводиться амбулаторне довгострокове спостереження.

В Україні хворі на легеневу гіпертензію потребують особливої уваги з боку держави, більш ранньої постановки діагнозу та адекватного призначення специфічної терапії, для підвищення тривалості та якості життя, зниження смерті цієї категорії пацієнтів.

В 2016 році урядом була прийнята програма, щодо забезпечення таких хворих дороговартісними ліками за державні кошти. Також займають активну позицію благодійні організації, які опікуються проблемами хворих на легеневу гіпертензію: ВГО «Асоціація хворих на легеневу гіпертензію», Львівський міський благодійний фонд «Сестри Даліли».

Система Orphus