Ви тут:
Суспільство 

24 травня – День слов’янської писемності і культури

24 травня відзначають День слов’янської писемності й культури.

Це свято приурочене до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства. Кирило (мирське ім’я Костянтин) і його найстарший брат Мефодій народились у ІХ столітті в місті Солунь (нині Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, яку, щоб передати фонетичні особливості слов’янської звукової системи, суттєво змінив, доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника назву «кирилиця», інформує Національна бібліотека імені В.І. Вернадського.

Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов’янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057). На основі кирилиці створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, російської, болгарської, македонської, сербської, чорногорської.

Запровадження кирилиці стало величезним культурним зрушенням в історії слов’янських народів, адже воно сприяло поступовому формуванню у них власних літературних мов, національних літературних традицій, освіти, культури загалом. І української писемності й культури зокрема, оскільки кирилиця є праматір’ю нашої мови, яку правомірно називають у світі однією з найбільш мелодійних та милозвучних.

Фото: ілюстративне

 

Система Orphus