Ви тут:
Освіта Полтавщина Суспільство 

На Полтавщині працюють 14 центрів професійного розвитку педпрацівників

Менше року тому в Україні створено центри професійного розвитку педагогічних працівників. Основними завданнями центру є сприяння професійному розвитку педагогічних працівників, їх психологічна підтримка та консультування.

Положенням про центр професійного розвитку педагогічних працівників увімкнули “зелене світло” розбудові в українських громадах професійних спільнот зі стійкими горизонтальними зв’язками, які не контролюватимуть педагогів, а надаватимуть їм підтримку, зокрема на етапі впровадження нових ідей в освітню діяльність.

Про становлення на Полтавщині центрів професійного розвитку педпрацівників (ЦПР ПП), виклики в роботі центрів та роль Полтавського ОІППО ім. М. В. Остроградського в розвитку центрів  розповіла фахівець цього закладу, регіональна експертка швейцарсько-українського проєкту DECIDE,  тренерка із супроводу діяльності ЦПР ПП Марина Єщенко.

Скільки новостворених ЦПР функціонує в області і в чому їхня принципова відмінність від методкабінетів, яким вони прийшли на зміну?

Центри професійного розвитку – це можливість для педагогів розвиватися професійно й особистісно. Потреба в такому розвитку визначається принципом освіти впродовж життя, який дає змогу лишатися конкурентоспроможним фахівцем, і українськими освітніми реформами, які потребують професійних педагогів.

На Полтавщині діють 14 центрів професійного розвитку педагогічних працівників: у  Глобинській, Горішньоплавнівській, Кременчуцькій, Козельщинській, Гребінківській, Лубенській, Хорольській, Оржицькій, Гадяцькій, Лохвицькій, Зіньківській, Карлівській, Кобеляцькій та Полтавській територіальних громадах.

Заводська, Великобудищанська, Лютенська, Петрівсько-Роменська, Сенчанська, Сергіївська громади отримують послуги сусідніх центрів на умовах міжмуніципальної співпраці. Частина громад перебуває на етапі створення таких установ. Відповідно до  Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників,  утворювати Центр професійного розвитку педагогічних працівників може орган місцевого самоврядування, урахувавши потреби територіальної громади.

Основна відмінність роботи новостворених центрів  та районних (міських) методичних кабінетів (центрів), які мали бути реорганізовані ще до 1 вересня 2020 року, – це орієнтир діяльності ЦПР на  сервісну функцію  відповідно до потреб педагогів громад.

Центри мають узагальнювати та поширювати серед освітян інформацію про можливості професійного розвитку: програми підвищення кваліфікації, вебресурси та інші інструменти, що можуть стати у нагоді для їхнього професійного зростання. Вони мають також координувати діяльність професійних спільнот педагогів і надавати психологічну підтримку педпрацівникам.

Центри орієнтовані на консультування, зокрема, за такими напрямами:

  • планування та визначення траєкторії професійного розвитку;
  • проведення супервізії (супервізія – метод удосконалення професійної діяльності, що проводиться шляхом аналізу педагогом проблем у його роботі із залученням більш досвідченого фахівця);
  • упровадження компетентнісного, особистісно орієнтованого, діяльнісного та інклюзивного підходів у навчанні;
  • застосування нових освітніх технологій;
  • організація освітнього процесу за різними формами, зокрема з використанням технологій дистанційного навчання.

Згідно з Положенням, центри не можуть виконувати завдання, не передбачені Положенням: проведення олімпіад, конкурсу “Учитель року”, атестації педпрацівників тощо; не беруть участь в організації ЗНО. Велика частка роботи методкабінетів була спрямована на організацію цих питань.

Новостворені центри мають вибудовувати свою діяльність як сервісні установи з надання  послуг задля професійного розвитку педагогів шляхом консультативної, інформаційної та психологічної підтримки, винятково на засадах партнерства та синергії. Така горизонтальна взаємодія передбачає  відмову від контролю, формалізму, директивного характеру комунікації, що є застарілим в умовах автономії закладу освіти, академічної свободи вчителя та партнерської взаємодії.

Яким бачите становлення центрів професійного розвитку педагогічних працівників, з чим виникають найбільші труднощі і як їх можна подолати?

Труднощі в діяльності новостворених центрів, перш за все, пов’язані з виконанням консультантами центрів тих функцій, які не передбачені положенням та мають бути покладені на працівників управлінь (відділів) освіти.  Викликом є і нерозуміння в громадах доцільності створення та діяльності таких центрів. Відтак є потреба в просвітницькій роботі, налагодженні комунікації між засновником, органом управління освітою,  працівниками центрів і керівниками й педагогічними працівниками закладів освіти.

Натепер Центри розробляють стратегії розвитку та плани діяльності своїх установ, організовують свою роботу відповідно до цих документів,  працюють над наповненням та розбудовою власних сайтів, які використовують як комунікаційні майданчики педагогічної спільноти своїх громад.

Для консультантів центрів на етапі становлення викликом є  розгортання медіаактивності,  створення  медіапростору та  вивчення і реагування на запити педагогічних працівників.

Ще один виклик – створення сучасного освітнього середовища, оновлення матеріально-технічної бази та розвиток професійних компетентностей самих працівників центрів, опанування  ними сучасних освітніх методик та технологій. Лише за таких умов консультанти центрів зможуть надавати якісні послуги.

Положення про ЦПР визначає завдання центрів, але не прописує моделей їхньої реалізації, тому центри сьогодні напрацьовують свій досвід. Досвід яких центрів видається найцікавішим?

На Полтавщині, як, власне, і в Україні, актуальним залишається розвиток цифрових компетентностей педагогів. Так, “Кременчуцькому центру професійного розвитку педагогічних працівників” Кременчуцької міської ради за час канікул вдалося  покращити навички роботи вчителів із найбільш поширеними сервісами для змішаного та дистанційного навчання.  У серпні центр спільно із Кременчуцьким педагогічним коледжем ім. А.С. Макаренка провів тренінгові заняття “Інструменти дистанційної роботи навчального закладу” для педагогів міста; консультантом КЦПРПП Юлією Троян за запитами ЗЗСО проведено  тренінги для працівників закладів освіти Кременчука “Робота з класами Google в особистих та корпоративних акаунтах”. У листопаді відбувся цикл тренінгових занять для 82 учителів математики м. Кременчука, під час яких вони здобували навички роботи із сучасними засобами навчання.

Крім цього, Кременчуцьким ЦПРПП   створено можливість для педагогічних працівників звернутися до матеріалів тренінгів у будь-який час, оскільки ці  матеріали розміщено в гугл-класах.

Також для ознайомлення батьків, учителів, учнів з основами роботи з програмами та освітніми платформами для змішаного та дистанційного навчання Кременчуцький центр професійного розвитку педагогічних працівників розробив  сайт підтримки дистанційного навчання “Дистанційна освіта у Кременчуці”, де розміщено матеріали до уроків, підготовлені досвідченими вчителями міста Кременчука та України для кожного класу (розділ “Мій клас навчання”), інструкції, що допоможуть опанувати поширені сервіси та платформи для навчання (розділ “Як працюють сервіси”), добірку матеріалів до уроків для кожного класу.

Центром професійного розвитку педагогічних працівників Полтавської міської ради ініційовано “Онлайн-фестиваль ідей від вчителів інформатики міста Полтави”. У лютому-квітні педагогічні працівники долучилися до серії вебінарів від кращих учителів-практиків, які ділилися власними ідеями щодо створення інтерактивних вправ та презентацій, онлайн-вікторин, педагогічних онлайн-опитувань, використання 3D сцен в застосунку mozaBook тощо. Працівниками центру проводяться професійні майстерні педагога-лідера, фестивалі творчих ініціатив, онлайн-марафони майстер-класів, ток-шоу для вчителів, тижні інновацій, педагогічні аукціони, освітні блокчейни  та інші заходи.  

Щоб ЦПР розпочали роботу, минулоріч  Український інститут розвитку освіти разом із фінським проєктом “Навчаємось разом” провели онлайн-навчання представників обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, які, зі свого боку, навчали працівників ЦПР. Які напрями подальшої  партнерської взаємодії з  Полтавським ОІППО ім. М. В. Остроградського?

Центри, ПОІППО ім. М. В. Остроградського та УІРО – це партнери, що мають спільну мету – професійний розвиток педагогічних працівників, а тому співпраця точно триватиме далі, як  і супровід діяльності центрів з боку обох цих інститутів.

ПОІППО буде організовувати діалог між Центрами, щоб вони бачили кращий досвід і могли підвищити свій рівень, обмінятися продуктивними ідеями. Проводитимемо «круглі столи» за участі працівників Центрів, де розглядатимуться питання управлінської діяльності директора ЦПР ПП; практики здійснення консультативної підтримки педагогічних працівників; формування іміджу комунальної установи та представництва в Інтернет-просторі.

Власне, наш інститут допомагатиме центрам подолати ті виклики, з якими вони стикаються в роботі, адже ПОІППО – це  потужний осередок наукової, методичної та навчальної діяльності. Ми маємо багатий досвід навчання вчителів і керівників закладів освіти за компетентнісними методиками; здобутки в комплексній, систематичній підтримці розвитку інклюзивної освіти; психологічній та соціальній роботі, організації післядипломної дистанційної освіти педагогів, забезпеченні координації дистанційного навчання в усій Полтавській області.

Працюватимемо над запуском мережевої взаємодії центрів професійного розвитку педагогічних працівників Полтавщини, яку можна реалізувати шляхом створення спільноти в соцмережах чи проведення Zoom-зустрічей. Намагатимемося не втратити позитивний досвід співпраці методкабінетів із ПОІППО.

Переконана у важливості центрів і сподіваюся, що головним здобутком нашої з ними співпраці стане максимальне задоволення потреб учителів  громад у професійному розвитку.

 

Олена Стоцька, керівник прес-центру ПОІППО ім. М. В. Остроградського

 

 

ФОТО: freepik

Система Orphus