Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Як покупцям захистити свої права у супермаркеті, – поради юристів

15 березня відзначають Всесвітній день прав захисту споживачів.

Про те, які права мають покупці у магазинах розповіли фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Як діяти покупцям, коли при вході до торговельного центру охоронець вимагає залишити свої речі у камері зберігання?

Вимога залишити речі в камерах схову є незаконною. Ви маєте право не здавати Ваші особисті речі, оскільки такий обов’язок жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачений.

Пунктом 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, визначено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити доступ споживачів до торговельних об’єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об’єктах, та створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об’єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.

Якщо Ви все ж таки вирішили залишити свої речі у камері схову, закрили її на ключ, то Ви як споживач уклали з торговельним центром безоплатний публічний договір зберігання, умови якого регулюються нормами глави 66 Цивільного кодексу України. Проте, зазвичай адміністрація торговельних закладів зазначає, що за збереження залишених речей вона відповідальність не несе, що суперечить Цивільного кодексу України, адже саме торговельний центр як зберігач відшкодовує збитки за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання.

Ви маєте право не здавати Ваші особисті речі, оскільки такий обов’язок жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачений.

Досить часто трапляються такі неприємні ситуації, коли в магазині покупець ненароком впускає або ж зачіпає товар, який лежить неналежним чином, і він розбивається чи пошкоджується. І, як правило, працівники магазину/адміністрація/охорона починають відразу вимагати сплатити кошти за такий зіпсований товар. Відповідно до норм чинного законодавства оплачувати його вартість Ви не зобов’язані, оскільки до моменту оплати купівлі товару власником речі є її продавець, у даному випадку торговельний заклад. Цивільним кодексом України передбачено, що ризик випадкового знищення та  випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник. До моменту здійснення покупки власником речі є продавець, отже Ви не зобов’язані за неї платити. Ви – не власник, поки не заплатите за товар. Отже, ризик несе супермаркет. Якщо працівники закладу наполягають на вашій вині, то її потрібно спершу довести у суді. Якщо магазин буде туди звертатися. Самостійно стягувати такі виплати магазин не має права. Може тільки зафіксувати факт пошкодження його майна. Нічого на місці не оплачується, на місці тільки фіксується. Тому ви маєте повне право відмовитися платити за пошкоджений товар. 

До моменту здійснення покупки власником речі є продавець, отже Ви не зобов’язані за неї платити

Необхідно насамперед з’ясувати, хто насправді винен у пошкодженні товару – покупець чи адміністрація магазину, яка не подбала про надійне зберігання продукції, що, можливо, навіть загрожувало життю, можливо винен зовсім інший покупець, з вини якого і був зіпсований товар. Шкода, завдана майну іншої особи, підлягає відшкодуванню (Цивільний кодекс України). Однак тут ще треба довести, що в цій ситуації існує вина покупця. Для цього необхідно зібрати цілий ряд доказів – свідчення свідків, фіксація камер відеоспостереження магазину. Вам в свою чергу потрібно доказати що товар був пошкоджений випадково. Для цього необхідний запис з камер спостереження. Може трапитися й так, що адміністрація відмовляється складати будь-які документи і продовжує вимагати негайного відшкодування збитку.

 

Юристи рекомендують посилатись на Закон України «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час. Продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. Розбитий товар не є Вашим вибором. Якщо покупець відмовляється платити за пошкоджений товар, то магазин може стягнути кошти через суд. Винен чи ні, встановлює тільки суд. У суді необхідно довести вину покупця, в тому числі й те, що мала місце умисна дія.

Примус, докучання, неналежний вплив – є незаконними.

Якщо адміністрація не випускає з приміщення магазину, потрібно згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Зазначено, що: «Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції» (Закон України «Про захист прав споживачів», ст. 19, п.4). Крім того, «Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:

1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати…

4) вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання» (Закон України «Про захист прав споживачів», ст. 19, п. 5).

Якщо Вас продовжують примушувати платити за пошкоджений товар, нагадайте, що на магазин можуть накласти штраф в розмірі 500 неоподаткований мінімумів доходів громадян (8 500 грн). Для цього потрібно звернутися з заявою в інспекцію по захисту прав споживачів, з доказами (можна записати на відео або диктофон) те що адміністрація магазину вимагала від Вас оплатити за товар, який Ви не хотіли купувати. 

Якщо Вас все одно продовжують примушувати платити за пошкоджений товар і відмовляються складати акт та фіксувати ситуацію на місці, телефонуйте до міліції. Ви не зобов’язані платити за розбитий товар, тим більше, якщо ви не винні у його пошкодженні.

Від продавців ми часто чуємо: «Руками не чіпати», проте покупець має право чіпати та щупати товар, адже він хоче його купити, тому мусить приміряти. Відтак такі дії продавців є порушенням норм чинного законодавства, адже Цивільний кодекс визначає, що покупець має право до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.

Продавець зобов’язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання. Крім того, у Правилах роздрібної торгівлі непродовольчими товарами зазначено, що. суб’єкт господарювання зобов’язаний створити споживачу зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів. Тобто тримати в руках, примірювати чи оглядати вам ніхто заборонити не може!

Як бути якщо ціна товару відрізняється від цінника?

У Цивільному кодексі України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а ціна є умовою договору, що Вам відома та на яку ви погоджуєтесь.

Поки ціна існує лише в базі даних, але не на ціннику, продавець не має права вимагати від вас оплати за новою ціною. На таку умову договору ви не давали своєї згоди, адже не були про неї належним чином поінформовані. Без спільної згоди обох сторін договір укласти неможливо. Найчастіше буває так, що Вам відмовляться продавати або продадуть за старою ціною. За новою не мають права. Якщо ви помітили, що вас обраховують – поверніться в торговий зал та візьміть цінник. Вимагайте від касира пробити товар за заявленою ціною. Якщо вам відмовлять – пишіть скаргу директору. Вам зобов’язані повернути різницю. Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

Поки ціна існує лише в базі даних, але не на ціннику, продавець не має права вимагати від вас оплати за новою ціною

Продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати. У випадках, якщо касир магазину відмовляється приймати дрібні копійки або банкноти з надривами, а також у випадку відмови видачі решти з крупної банкноти, то він діє всупереч законодавству України. Порядком провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов’язані приймати без обмежень банкноти і монети Національного банку (у тому числі пам’ятні, ювілейні монети, зношені банкноти та монети), які є засобами платежу, за номінальною вартістю, а також забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Якщо Ви придбали прострочений товар чи розпакували продукт, а він не свіжий, беріть чек і зіпсований товар, відправляйтесь в магазин і вимагайте замінити товар або повернути за нього кошти. У разі відпуску недоброякісної або виготовленої з порушенням технології страви (виробу) споживач має право за своїм вибором вимагати від суб’єкта господарювання замінити її або сплатити вартість. Якщо продавець відмовляється, пишіть скарги на ім’я директора / власника магазину, просіть книгу скарг. Опишіть які недоліки були виявлені, і які витрати Ви понесли. Копії скарг залишайте собі. Якщо продавець відмовляється компенсувати, якщо немає відповіді на скаргу (14 днів) та пишіть заяву в інспекцію по захисту прав споживачів, до заяви долучайте докази. Після чого збирайте усі документи відповідь інспекції по захисту прав споживачів, чек, копію скарги до магазину, довідки СЕС, фотографії та звертайтеся з позовом в суд. Споживачі звільнені від сплати судового збору.

Багатьом доводиться зіштовхуватися з тим, що як на виході з каси спрацював звуковий сигнал детектора і охоронець поспішає з вимогою обстежити речі на предмет краденого. Зазвичай охорона починає приставати до людини, підозрювати її у крадіжці. Людину, яку чомусь починають підозрювати, це неабияк принижує. Пам’ятайте про те, що винною людина вважається тоді коли її вину встановить суд – «презумпція невинуватості». Якщо Ви потрапили в таку ситуацію, пам’ятайте, що охоронець не має права робити обшук, тим більше заглядати у сумки споживачам, нагадайте йому про наявність камер спостереження. Огляд стосується і чеків, котрі на виході з магазину люблять перевіряти. Чек є приватною власністю, як і придбані вами товари.

охоронець не має права робити обшук, тим більше заглядати у сумки споживачам, нагадайте йому про наявність камер спостереження.

Слід зазначити, що відповідно до вимог чинного законодавства персонал охорони торговельного центру не має права Вас затримувати або проводити особистий огляд чи огляд Ваших речей. Єдине, що може зробити персонал, – це викликати співробітників правоохоронних органів та попрохати Вас їх дочекатися, але утримувати Вас, застосовуючи фізичний примус, вони права не мають. Законом України «Про охоронну діяльність» заходи фізичного впливу застосовуються персоналом охорони у чітко визначених Законом випадках, а затримання особи персоналом охорони не є адміністративним затриманням та затримана особа негайно передається органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення.

Статтею 34 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.. Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. Тобто охорона не має права затримувати людину, відвести її в іншу кімнату, допитувати її, проводити огляд, виховні бесіди і тому подібне.

Законом України «Про охоронну діяльність» передбачено, що лише за Вашою добровільною згодою персонал охорони має право під час здійснення пропускного режиму на об’єктах охорони проводити огляд Ваших речей. Крім того, положеннями вищезазначеного Закону заходи фізичного впливу застосовуються персоналом охорони у чітко визначених Законом випадках, а затримання особи персоналом охорони не є адміністративним затриманням та затримана особа негайно передається органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення.

За добровільної згоди покупця і у присутності двох понятих, охоронець може провести огляд речей. Така дія полягає в тому, що охоронець просить особу викласти усі речі з кишень, сумки на стіл з ціллю виявлення викраденого. Якщо покупець відмовляється «вивернути кишені», то перевірити речі може лише поліція, яку визиває охоронець. До її прибуття залишайтесь в людному місці. Не пробуйте втікати, охорона може затримати клієнта до приїзду поліції тільки в тому випадку, якщо він намагається втекти з місця вчинення порушення, якщо таке було. 

Йти у кімнату охорони, покупець може лише з добровільної згоди. 

Якщо ж покупець впевнений у своїй невинуватості, а охоронець наполягає на огляді і «усамітнені» у кімнаті, тоді покупець може сам викликати міліцію і поскаржитися на дії охорони.  На дії охоронців, які вважаєте незаконними, можна писати заяву до інспекції у справах захисту прав споживачів, або ж звернутися до прокуратури.  Наглядач в магазині не завжди виявляється охоронцем. Наймати професійні охоронні фірми є дорого, а економія заставляє магазини приходити до хитрощів. Людей в сорочках та з раціями, яких ми бачимо в магазинах біля каси, можна назвати контролерами, а не  охороною. Вони по відношенню покупця не мають права вчиняти ніяких дій, так як і носити зброю чи інші спецзасоби.

Охоронець – штатний працівник установи, і у своїй роботі керується посадовою інструкцією. «Якщо охоронець порушив вимоги посадової інструкції, порядок проведення огляду речей, тощо, покупець має право звернутися зі скаргою на його дії до адміністрації супермаркету. У скарзі можна просити притягнути охоронця до дисциплінарної відповідальності. У будь якому випадку потрібно витребувати посадову інструкцію охоронника саме з цього підприємства.  Якщо при затриманні охоронцем не було заподіяно тілесних ушкоджень, моральних образ, притягнути охоронця до кримінальної чи адміністративної відповідальності нереально. Рекомендуємо, споживачам для уникнення інцидентів попереджувати охорону про те, що у сумці є товар, який може бути в асортименті магазину, у якому знаходяться. Статтею 34 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. Тобто охорона не має права затримувати людину, відвести її в іншу кімнату, допитувати її, проводити огляд, виховні бесіди і тому подібне.

Щоб отримати безоплатну правову допомогу та захистити свої права Ви зможете звернувшись до фахівців системи безоплатної правової допомоги:

Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40, тел. (0532) 56-02-88.

Кременчуцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Небесної сотні, 54, тел. (0536) 75- 75- 20.

Лубенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська 17, тел. (05361) 77-479.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області працює за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Фото: ілюстративне

Система Orphus