Ви тут:
Відео Культура Полтавщина Суспільство 

“Леся Українка єднає”: полтавці взяли участь у всеукраїнській просвітницькій онлайн-зустрічі

150 річчю з дня народження видатної інтелектуалки планетарного масштабу, письменниці-патріотки та громадської діячки Лесі Українки Український інститут національної пам’яті (УІНП) присвятив на своїх онлайн-ресурсах цикл інформаційних заходів, покликаних розкрити маловідомі грані особистості й творчості знакової постаті української культури.

У просвітницькому онлайн-“круглому столі” УІНП “Леся Українка єднає” взяли участь  представники Полтави, Києва, Луцька, Вінниці, Одеси, Дніпра, Харкова. Зустріч транслювалася на офіційному каналі УІНП в YouTube, повідомили у Північно-східному міжрегіональному відділі УІНП.

Полтавці вирішили привернути увагу до єдиної п’єси Лесі Українки з історії російсько-українських стосунків “Бояриня”.

“Важливою культурною подією часів Української революції 1917-21 рр. стала театральна постановка «Боярині», яку зробив театр Миколи Садовського у тодішній тимчасовій столиці Української Народної Республіки (УНР) – Кам’янець-Подільському, де перебував Уряд УНР. Прем’єру  1919 року відвідали більшість членів Директорії УНР та очільників тодішньої України на чолі із Симоном Петлюрою”, – зауважив регіональний представник УІНП  в Полтавській області Олег Пустовгар.

“Бояриню” вперше надрукували лише по смерті авторки, у 1914 році, в часописі “Рідний край” (№1-6), який тоді видавала наша видатна землячка, уродженка Гадяча, мати Лесі Українки Олена Пчілка. У 1927 році “Книгоспілка” готувала видання 12-томного зібрання творів письменниці. У 8 томі надруковано драму та рецензію на неї неокласика М.Драй-Хмари. Це востаннє, коли “Бояриню” згадували поміж літературної спадщини поетеси. Після цього – 60 років російсько-комуністичної цензури, мовчання: драматична поема “Бояриня” не афішована, не друкована, не аналізована.Два менталітети, дві культури, два світи правил та традицій протиставлені в Лесиній “Боярині”. Воля, рівноправність жінки і чоловіка, повага до людини, національно-визвольна боротьба – це Україна. Холопство, глумління над особистістю, побутовий деспотизм – це Московія. Так побачила їх геніальна поетка, яка “Бояринею” виступила проти приниження людської та національної гідності Московською державою”,- наголосила під час виступу на онлайн-зустрічі  “Леся Українка єднає”  завідувачка кафедри української літератури Полтавського національного університету кандидатка філологічних наук Віра Мелешко.

Система Orphus