Ви тут:
Суспільство Україна 

Верховна Рада прийняла Закон “Про фінансовий лізинг”

4 лютого під час засідання Верховна Рада прийняла Закон “Про фінансовий лізинг”.

Про це йдеться на сайті Верховної Ради.

Закон визначає загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Закон є новою редакцією Закону України “Про фінансових лізинг”

Законом дано визначення «фінансовий лізинг», згідно з яким «фінансовий лізинг – вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця(постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, і передбачає наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановленого цим Законом».

Метою цього Закону є забезпечення захисту прав та законних інтересів лізингоодержувачів, лізингодавців, створення належного конкурентного середовищ у сфері фінансового лізингу, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України.

Закон регулює відносини, що виникають у сфері фінансового лізингу.

Згідно із Законом, відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу, Господарського кодексу з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.

Державне регулювання та нагляд на ринку фінансового лізингу здійснює Національний банк України відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», цього Закону та інших законодавчих актів.

Законом визначено ознаки фінансового лізингу.

Згідно із Законом, «лізинг вважається фінансовим, якщо до лізингоодержувача переходять усі ризики та винагороди(вигоди) щодо користування та володіння об’єктом фінансового лізингу та виконується хоча б одна з таких ознак (умов):

  • об’єкт фінансового лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі договору фінансового лізингу, або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу, протягом строку дії договору фінансового лізингу придбати об’єкт фінансового лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною та на умовах, передбачених таким договором фінансового лізингу або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу;
  • сума лізингових платежів на момент укладення договору фінансового лізингу дорівнює первісній вартості об’єкта фінансового лізингу або перевищує її;
  • балансова (залишкова) вартість об’єкта фінансового лізингу на момент закінчення строку дії договору фінансового лізингу, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості (ціни) такого об’єкта фінансового лізингу станом на початок строку дії договору фінансового лізингу тощо.

Законом визначено об’єкти фінансового лізингу. Об’єктом фінансового лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками та відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого законом не встановлено обмежень про передачу його в лізинг.

Законом встановлено, що не можуть бути об’єктами фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, а також об’єкти, визначені частиною другою статті 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна».

Законом з метою узгодження внесено відповідні зміни до Кримінального, Господарського, Цивільного кодексів України, Кодексу України з процедури банкрутства, Закону України “Про дорожній рух” та Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Проект Закону зареєстровано за №1111.

Система Orphus