Ви тут:
Суспільство Україна 

Верховна Рада обрала нового суддю Конституційного Суду

Верховна Рада призначила юриста Віктора Кичуна суддею Конституційного Суду України за квотою парламенту. Його висунула фракція «Слуга Народу».

Відповідне рішення ухвалили під час засідання Верховної ради 18 лютого, повідомляє hromadske.ua.

Кандидатуру Кичуна підтримав 241 парламентар. «За» проголосували 205 депутатів від «Слуги Народу», 10 — від «За майбутнє», 18 — від групи «Довіра» та 8 позафракційних.

Кичун під час свого виступу перед голосуванням пригадав конституційну кризу, пов’язану з рішенням КСУ щодо декларування посадовців, а також заявив, що станом на сьогодні цей Суд фактично є «надінституцією».

«Якщо ви мене оберете, то у вас буде ще мінімум один прихильник стримування Конституційного Суду. Я вважаю, що ми створили надмірну судову надінституцію, яка сьогодні фактично домінує у державі», — сказав Кичун.

Перед голосуванням окремі представники опозиції критикували призначення Кичуна. Вони заявляли, що варто не поспішати з обранням нових суддів КСУ до здійснення судової реформи, яка б дозволила формувати Суд на більш прозорих принципах (зокрема, із залученням міжнародних експертів). Як пише BBC, почекати з призначенням суддів КСУ Україні радили і західні юристи та країни «Великої сімки».

Що відомо про Віктора Кичуна?

Він є доцентом кафедри конституційного права у Національному університеті імені Ярослава Мудрого. До 2015 року він був головою юридичного управління, а також членом правління і директором з правових питань та роботи з проблемною заборгованістю «Банку Кредит Дніпро».

Кичун має понад 25 років досвіду роботи у сфері права та є кандидатом юридичних наук. Крім того, він має досвід роботи адвокатом.

Скандальне рішення КСУ

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників і суддів за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації.

До того часу посадовці за неправдиве декларування могли отримати від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років. Також 27 жовтня КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а НАЗК позбавив ключових повноважень. НАБУ та Національне агентство з питань запобігання корупції просили ухвалити законопроєкт про відновлення відповідальності за неправдиву інформацію в деклараціях до кінця грудня, інакше чиновників не можна було б притягнути до відповідальності за брехню в деклараціях за 2020 рік.

23 грудня Зеленський підписав закон, який повертає відповідальність за декларування неправдивої інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації. Однак у новому законі позбавлення волі як покарання не передбачене.

фото ілюстраційне

Система Orphus