Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Полтавці лідирують за кількістю звернень у Консультаційний центр з пошуку про репресованих

Полтавці є лідерами за кількістю звернень у Консультаційний центр з пошуку про репресованих, заснованого Архівом національної пам’яті у травні 2020 року.

Про це повідомляє Полтавський офіс Північно-Східного відділу УІНП.

Згадана активність мешканців Полтавщини, разом з інтенсивною працею Архіву у інших напрямках своєї діяльності, відіграли значну роль у формуванні позитивного іміджу установи серед європейських колег. Завдяки цьому минулого тижня Архів національної пам’яті долучився до двох інституцій, які мають за мету унеможливити повернення тоталітарних режимів на терени Європи.

Це – Платформа європейської пам’яті та сумління та Європейська мережа офіційних органів, відповідальних за справи секретної поліції. Входження українського Архіву національної пам’яті (повна назва установи – Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті) у коло таких престижних міжнародних установ є дуже важливим. Наразі архіви репресивних органів СРСР, що зберігаються в Україні, є найвідкритішими та наймасштабнішими на теренах Східної Європи. Це дає великі можливості для дослідників з-за кордону дізнатися більше правди про злочини комуністичного режиму та функціонування радянської системи.

Як зазначив на зустрічі у четвер, 28 січня, Уповноважений уряду Німеччини з управління архівами «Штазі», правозахисник, журналіст Роланд Ян, для Європи налагодження співпраці з Україною є дуже перспективним: “До наших зустрічей починають долучатися країни колишнього СРСР. Я надзвичайно радий бачити Україну на сьогоднішній зустрічі!“.

Ще раніше, 25 січня, відбулася щорічна зустріч Платформи європейської пам’яті та сумління (Platform of European Memory and Conscience). У зв’язку з пандемією коронавірусу подія проходила у форматі онлайн. Участь у зустрічі взяли представники понад 60 державних та приватних інституцій з 20 країни Європи. Їх діяльність сконцентрована на збереженні, вивченні та поширенні інформації про тоталітарні режими, що діяли на європейській території у ХХ столітті – зокрема, нацистський та комуністичний.

Під час події керівництво Платформи європейської пам’яті та сумління представило звіт за 2019 рік. Також були заслухані виступи
установ, які прагнуть стати новими учасниками Платформи. Одним із кандидатів у члени Платформи став Архів національної пам’яті.

“У 2014 році на прикладі України світ побачив, як старанно Росія прагне зробити реванш Радянського союзу, – зазначив під час виступу директор Архіву Ігор Кулик. – А все через те, що мільйони українців на Майдані вкотре виступили проти диктатури, російського впливу і обрали європейські цінності, а не радянські. Весь цей час ми живемо під тиском посиленої інформаційної пропаганди щодо сучасного життя України та її історії. Переконані, Архів національної пам’яті може стати потужною відповіддю дезінформації, адже працюватиме виключно із документами та на основі документів. На цьому непростому, але дуже важливому шляху, вважаємо, що маємо об’єднатися із міжнародними партнерами та колегами з Європи”.

По завершенню обговорень, учасники Платформи європейської пам’яті та сумління проголосували за надання Архіву національної пам’яті статусу кандидата на членство в організації. Полтавець Євген Янкевич, який працює начальником відділу Архіву, пояснює, що це дозволить установі брати участь у всіх подіях та заходах Платформи:

“А також маємо змогу представляти свою діяльність на міжнародному рівні та долучитися до європейської родини інституцій, які
досліджують та засуджують діяльність комуністичного та нацистського тоталітарних режимів у ХХ столітті. Бо наше спільне завдання: унеможливити повернення тоталітаризму в Європу і, зокрема – в Україну”.

Голосування щодо остаточного прийняття Архіву національної пам’яті у члени Платформи європейської пам’яті та сумління відбудеться за рік.

Перейти до вмісту