Ви тут:
Культура Суспільство Україна 

Лесі Українці – 150: ТОП-10 фактів про письменницю

25 лютого 2021 року виповнюється 150 років від дня народження української письменниці, драматургині Лесі Українки.

Вона народилась у 1871 році у Новограді-Волинському у шляхетній і освіченій родині Олени і Петра Косачів. Дівчинку назвали Ларисою. Але у 13 років вона вперше опублікувала свої поезії під псевдонімом “Леся Українка”. Це ім’я і стан відомим у всьому світі.

Батько Лесі був правником, дійсним статським радником, маршалком Ковельського повіту. Мати (у дівоцтві Драгоманова) – відома письменниця і громадська діячка, яка взяла собі псевдонім – “Олена Пчілка”, – пише Радіо Свобода.

Факти з життя Лесі Українки

У 4 роки навчилася читати (перша прочитана книжка “Розмова про земні сили” Михайла Комарова​). У 5 років  – грала на роялі і почала самостійно писати листи своєму дядькові Михайлу Драгоманову.

У 9 – склала перший вірш “Надія”. У 14 – видала першу свою поему “Русалка”, а також два переклади повістей Гоголя. У 19 років написала підручник “Стародавня історія східних народів”.

А у 22 роки видала першу поетичну збірку “На крилах пісень”.

Читайте також: У Берліні відкрили меморіальну дошку Лесі Українці, яку виготовили полтавці

Знала більше, ніж десяток мов, серед них і латину та давньогрецьку. Окрім рідної – української, вона вільно розмовляла французькою, німецькою, італійською, польською, болгарською і російською мовами, розуміла грузинську.

Дослідники біографії Лесі Українки запевняють, що найбільше кохання свого життя вона зустріла під час лікування у Ялті. У 1897 році вона знайомиться з революціонером з Мінська Сергієм Мержинським (хворів на туеьркульоз легень). За одну ніч, біля ліжка помираючого Мержинського, 18 (31) січня 1901 року Леся Українка написала поему “Одержима”.

Цікавилась українським фольклором, знала близько 500 народних пісень. Перша її фольклористична праця – “Купала на Волині” – опублікована в 1891 році, а останній великий цикл пісень з її голосу записав її чоловік Климент Квітка в 1913 році.

Леся Українка і Климент Квітка були першими українськими фольклористами, які почали записувати виконання народних співів на фонограф.

Читайте також: Краєзнавчий музей на Полтавщині поповнився новими експонатами – тарілками Лесі Українки

Драму-феєрію “Лісова пісня” літературознавці називають шедевром української і світової літератури та драматургії. У цьому творі Лесі Українки відчувається глибинний зв’язок із стародавніми поемами, що входять у творчу спадщину людства.

Із 9-річного віку і до кінця життя Леся Українка хворіла на туберкульоз кісток. Вона називала свою боротьбу із недугою – “тридцятилітньою війною”. Хворобу їй діагностували у 1883 році. Їй оперували ліву руку, видаливши частини кісток, уражених хворобою. Лесі довелося відмовитися від музичної кар’єри, про яку вона думала. Все життя Леся Українка була вимушена лікуватися, проходити через болючі медичні процедури, а окрім цього шукати для життя місця, що уповільнювали б розвиток хвороби.

Читайте також: Покладання квітів та спецпогашення конверту: як у Гадячі святкуватимуть 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Останній час свого життя Леся провела у грузинському містечку Сурамі разом із Климентом Квіткою. Вони приїхали до Грузії у 1903 році, жили там у різних місцях і активно працювали, зокрема над обробкою зібраного фольклору та Лесиних драм. Останнє десятиліття у житті Лесі Українки вважають найбільш плідним і зрілим періодом її творчості. Його назвуть найсильнішими роками українського модернізму. В останній рік життя Лариса Косач-Квітка – Леся Українка – написала драматичну поему «Оргія» і триптих – «Що дасть нам силу?», «Орфеєве чудо», «Про велета», який присвятила Івану Франку.

Померла Леся Українка на 43-му році життя 19 липня (1 серпня) 1913 року в Сурамі. Похована на Байковому кладовищі в Києві.

 

 

Система Orphus