Ви тут:
PROвсе Суспільство 

7 прийомів, які допоможуть не кричати на свою дитину

Батьківство – це непросто, і злитися, коли діти погано поводяться, цілком природно. Але якщо батьки і матері висловлюють свої емоції за допомогою крику і ляпасів, то це може мати серйозні наслідки для розвитку особистості дитини і для її психічного здоров’я.

Вивчення досвіду 976 сімей показало, що батьківський крик викликає негативні зміни в структурі мозку і веде до депресії й асоціальної поведінки в підлітковому віці. І хоча дехто вважає, що без подібних заходів виховання дитина «сяде на шию», є способи перебудувати стосунки в родині так, що підвищувати голос більше не доведеться, пише zatyshok.net.ua

В AdMe.ru вважають, що ніколи не пізно стати кращими версіями батьків. Ці прості кроки допоможуть мамам і татам навчитися спілкуватися зі своїми дітьми спокійно і конструктивно в будь-якій ситуації.

1. Знайдіть тригер

Всі ми знаємо, що кричати – це погано, але іноді нічого не можемо з собою вдіяти. Ось ви спізнюєтеся в дитячий садок, а дитина тупотить ногами, відмовляючись одягатися. Вас накриває хвиля злості, й в наступну секунду ви вже хапаєте свого малюка і з неприхованим роздратуванням починаєте одягати його самі. Ситуації, які викликають у вас гостру реакцію, – це і є тригери.

Доктор медичних наук і автор популярної книги «Гнів вбиває» Редфорд Вільямс пропонує згадати і записати моменти, що викликають у вас гнів, щоб підготуватися до них заздалегідь або навчитися уникати. Наприклад, укладати дитину спати на пів години раніше, а вранці влаштувати змагання зі швидкісного одягання.

2. «Попросіть» мозок попередити вас про спалах злості

Неможливо уникнути всіх гострих ситуацій. Але якщо ви заздалегідь знаєте, що зазвичай викликає у вас злість, то зможете зупинити зрив. Автор блогу «Жінка з Марса», екс-віце-президент компанії 20th Century Fox і «думаюча мама» Ольга Нечаєва розповідає про техніку, яка допомагає їй впоратися з емоціями.

Уявімо ситуацію: ви моторошно втомилися після роботи, ледь поклали дитину спати, навшпиньках виходите з кімнати і вже передчуваєте пів годинки наодинці з собою, як раптом лунає вимогливе «Ма-ам!». І ось зараз, в момент підступаючого спалаху гніву, важливо зрозуміти, що саме з вами відбувається. Стискаються кулаки? Перехоплює подих? Накриває почуття образи і безпорадності? А потім потрібно «поставити маячок» – запам’ятати, як відчувається цей вибух емоцій. І «дати завдання» мозку в наступний раз попередити вас про нього.

Ольга пише: «Наступного разу, коли я почую “Ма-ам!”, я раптом зауважу, що в мені з’явилася думка: “Ось воно, зараз я розлючена”. Це спрацював маячок. І дав нам вікно відповідальності, секундний перепочинок, в який можна зробити вибір – побігти за тригером на повідку звичної реакції або впоратися з ним». Наприклад, попередити дитину про те, що ви хочете відпочити, і що якщо їй щось знадобиться, то нехай підійде сама.

3. Знайдіть свій спосіб управління гнівом

Коли ми чітко усвідомлюємо, що спрацював тригер, його влада над нами слабшає. У цей момент ми можемо скористатися власним способом заспокоїтися: піти в іншу кімнату, порахувати до 10, зробити глибокий вдих або сказати стоп-слово. У фільмі «Управління гнівом» цим словом було «гусфраба»: його потрібно було співуче вимовляти під час спалаху люті. Ви теж можете придумати своє стоп-слово.

4. Навчіться висловлювати негативні емоції без агресії

До будь-яких своїх емоцій потрібно бути уважними, навіть якщо це злість або роздратування. Важливо не придушувати власні почуття, а навчитися виражати їх конструктивно. Замість того, щоб підвищувати голос, спробуйте інші способи:

Використовуйте «я-повідомлення», наприклад замість «Ти вчинив погано» скажіть «Я засмучена твоєю поведінкою». Це дозволить висловити негативні почуття, не образивши дитини.

Перетворіть все в жарт. Наприклад, можна люто загарчати, заспівати драматичну оперну арію, вигукнути, що ваше терпіння скінчилося, і відправити «розбиратися» плюшевого монстра, перетворивши важку ситуацію в гру.

Якщо ви все-таки не стрималися, вибачитися. Після сварки, коли всі учасники охололи, обговоріть її причини і опишіть, що ви відчували. Коли стосунки в сім’ї довірчі, кричати хочеться набагато рідше.

5. Заведіть в сім’ї «тихий день»

Якщо вам не вдається стримуватися, проведіть невеликий експеримент. Спробуйте не кричати тільки один день (краще відведіть для цього вихідний) і попросіть дитину про те ж. І що б не трапилося, намагайтеся вирішити проблему, не підвищуючи голосу. Можна оголосити «тихим днем» якийсь із днів тижня. А способами, які ви винайдете в період такого «перемир’я», можна буде користуватися щодня.

6. Замініть накази правилами

Психолог Даніеле Новара в книзі «Не кричіть на дітей! Як вирішувати конфлікти з дітьми та робити так, щоб вони вас слухали» радить батькам завести в родині чіткі правила, і тоді багато приводів для конфліктів відпадуть самі по собі. Не плутайте правила з командами на кшталт «Сядь і їж!» або «Не пригай».

«Віддаючи наказ, ми завжди ризикуємо зустрітися з непокорою. Встановіть чіткі порядки, які повинні послідовно дотримуватися: у скільки пора лягати спати, як вести себе за столом, скільки часу проводити за комп’ютером», – пише авторка. Правила допомагають дитині орієнтуватися в тому, як себе вести, і в їх рамках діяти самостійно.

7. Розберіться в причинах вашої злості

Припустимо, що дитина отримала двійку або перекинула на себе склянку з соком. Начебто нічого страшного, але вас це дратує? Подумайте, що викликає таку реакцію. Психолог Людмила Петрановська стверджує, що причиною може стати і емоційне вигорання батьків, і почуття провини, і страх перед засудженням оточуючих.

Якими б не були причини вашого гніву, спробуйте розібратися в них – самостійно або ж за допомогою психотерапевта. За гнівом часто приховані глибші переживання, і, можливо, приділивши увагу своєму душевному стану, ви полегшите життя і собі, і своїм дітям.

фото publish.com.ua

Перейти до вмісту