Ви тут:
PROвсе Суспільство ТОП-новина 

Йордан, або Водохреще: сьогодні завершальне свято різдвяно-новорічного циклу

Сьогодні, 19 січня, християни святкують Хрещення Господнє. Це третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти.

Із Хрещенням Господнім пов’язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег – з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Читайте також: Водохреще: коли полтавці зможуть освятити воду у Свято-Успенському соборі

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

У давнину ще за тиждень перед Водохрещам парубоча громада прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».

Читайте також: На Водохреще у Полтавській області прогнозують до 19 градусів морозу

В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду. Проте ця думка є помилковою, оскільки не завжди у воду занурюють срібний хрест, а використовують дерев’яний чи з будь-якого металу, а вода все одно роками не псується.

Читайте також: “Не купання в ополонці робить людину оновленою, а покаяння”, – Глава УГКЦ

Купання в ополонці

Ополонку у вигляді хреста прийнято заготовлювати заздалегідь. Вирізаний хрест встановлюється поруч. Після освячення священиком в ополонці можна купатися, змиваючи з себе гріхи і заряджаючись здоров’ям на цілий рік. Раніше в ополонку пірнали в першу чергу ті, хто у Святки гадав і вбирався в маскарадні костюми, оскільки це вважалося гріхом.

За народним повір’ями, в ополонку пірнає вся нечисть, яка вільно розгулює по землі в період Святок.

Народні традиції

Протягом всіх свят, аж до Хрещення жінкам не можна було набирати воду. Не можна також було полоскати білизну в річці, оскільки вважалося, що у ній живуть біси.

Перед Хрещенням дівчата збирали сніг з стогів, вважалося, що умивання ним дозволить відбілити обличчя, подарує рум’янець на весь рік і зробить дівчину красунею.

У цей період прийнято також ворожити на судженого, оскільки, згідно з повір’ями, все, що було наворожено, обов’язково збудеться. Вважається також, що сни, які наснилися у ніч на Водохрещу, є віщими.

Після Хрещення дівчата і хлопці збиралися на вечорниці, вибирали собі пару і до Великого посту тривав сезон весіль.

На наступний після Хрещення день, 20 січня, відзначаються “посвятки”. В цей день переходили на звичайний, трудовий ритм, і відзначали день Івана Хрестителя. З посвяток знімалося табу на відвідування корчми і шинку, а жінкам дозволялося носити воду.

фото: meest-online.com

Перейти до вмісту