Ви тут:
Суспільство Україна 

Українці на карантині: соцгрупа Рейтинг дослідила психоемоційний стан людей

Результати опитування проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» зафіксували в респондентів зниження рівня ознак депресії, тривожності, та втоми. Відносно стабільними залишаються рівень паніки (показники були достатньо низькими від початку моніторингу) та розладів сну.

В цілому, ступінь негативних емоційних станів українців на початку 2021 року та їх динаміка не викликає занепокоєння. Зниження рівня депресії, тривожності та втоми пояснюється періодом опитування (зимовий цикл свят), коли увага суспільства перемикається на більш оптимістичну та позитивну атмосферу (відпустки, зустрічі з близьким та рідними, надії та плани на 2021 рік), а також адаптацією до способу життя під час пандемії, повідомили в соцгрупі “Рейтинг”.

Спостерігається поступове погіршення психоемоційних станів з віком. Водночас слід зауважити, що рівень тривожності є відносно високим серед усіх вікових груп. У групі 60+ яскраво виражені ознаки депресії, розладів сну та втоми. Причинами є особливості вікової фізіології, страхом за власне здоров’я, а також сприйняттям ними навколишньої ситуації, особливо в час пандемії. Натомість у молодих негативні стани виражені менше через їх здатність швидше адаптуватися до змін, гнучкість поведінки та кращий стан здоров’я.

Жінки, як і у попередніх дослідженнях, демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. В останніх спостерігається зниження індексів щодо тривоги, втоми, депресії та розладів сну. У жінок – зниження рівня втоми, тривоги та депресії при стабільних показниках розладів сну та паніки. Найбільші відмінності між чоловіками та жінками спостерігаються у групі 51+ , найменші – у середньому віці (36-50).

Рівень міжособистісної комунікації з родичами та іншими близькими людьми є високим. Так, 78% опитаних зазначили, що часто або ж постійно спілкуються з родиною (48% роблять це постійно, 30% – часто). Кожен п’ятий респондент робить це іноді, або ж рідко. Лише 1% опитаних ніколи не спілкується зі своїми найближчими. Відносно високий рівень комунікації з родичами спостерігається серед усіх вікових категорій. Цікаво, що чим старший вік, тим частіше опитані зазначали, що вони постійно спілкуються зі своїми рідними. У цьому віці людина змінює свій соціальний статус, втрачає професійні зв’язки, звужуючи коло спілкування до родини. Також з родичами відносно частіше комунікують жінки аніж чоловіки, таким чином реалізовуючи стосунковий життєвий сценарій. Крім того відповідно до структури гендерних ролей, жінки займаються «емоційною роботою», відповідають за спілкування та взаємодію в родині, її внутрішній клімат.

Респонденти також часто спілкуються зі своїми друзями/колегами (32% постійно, 29% – часто). Відносно менше зі своїми друзями/колегами спілкуються люди старшого віку. Водночас до початку пенсійного віку (60+) рівень постійної комунікації з друзями та колегами з віком лише зростає. Чоловіки частіше спілкуються зі своїми друзями та колегами, аніж жінки, на відміну від родинного спілкування, де частота спілкування більша у жінок.

Серед тих, хто частіше комунікує зі своїми близькими, – рівень негативних емоційних станів нижчий. Спілкування та взаємодія з іншими – це соціальний капітал кожної людини, який є суттєвою підтримкою та ресурсом у житті, позитивно впливає на настрій, емоційну сферу і є певним «запобіжником» у розвитку депресії та тривоги.

Більшість опитаних вважають себе скоріше щасливими, аніж нещасливими: дуже щасливими себе вважають 29% населення (цей показник у порівнянні з весною 2020 року зріс: з 19%), швидше щасливими – 50%, не дуже щасливими – 17% і лише 2% – абсолютно нещасливі. Чим молодший вік, – тим щасливішими себе відчувають опитані, оскільки в цьому віці позитивна налаштованість на життя, впевненість у своїх силах, рівень активності та плани на майбутнє зазвичай кращі.

64% вважають, що щастя людини залежить в першу чергу від внутрішнього стану людини (у квітні 2020 – 70%). Це зниження вірогідно можна пояснити тим, що зовнішні обставини (ситуація з пандемією) залишаються несприятливими і ми не можемо на них ніяк вплинути. Водночас, 27% переконані, що чи щаслива людина чи ні, – це залежить від зовнішніх обставин. Жінки більше схильні вважати, що щастя – це в першу чергу результат внутрішнього стану людини. Взагалі чим щасливіша людина, тим більше вона погоджується з такою ж думкою. Майже половина нещасливих респондентів переконані, що щастя залежить від зовнішніх обставин.

Рівень щастя обернено корелюється з психоемоційними станами: чим вищий рівень щастя у опитаних, тим нижчий рівень негативних емоційних станів вони переживають. В даному випадку відчуття щастя є «запобіжником» у формуванні негативних емоційних станів. До того ж щастя характеризується позитивними емоціями, активністю, задоволеністю життям, що формує імунітет до негативних станів. Також менше піддаються негативним переживанням ті, хто покладають забезпечення свого щастя на самих себе, а не на зовнішні обставини. Такі респонденти вірогідно, мають вищий рівень саморегуляції емоцій та емоційну стабільність і впевненість у власних ресурсах та можливостях, за допомогою яких можна бути щасливими.

COVID-2019. Ті, хто частіше дивляться новини про коронавірус, мають вищі рівні негативних емоційний станів, ніж ті хто дивиться їх рідко або не цікавиться зовсім. Візуалізація дійсності та можливого майбутнього підвищують тривогу та страхи. Людина більше думає та обговорює це, «заражається» негативом, пов’язаним із хворобою.

Серед тих, хто вважає, що вже перехворів, спостерігається вищий рівень негативних емоційних станів, особливо щодо втоми, розладів сну та тривоги. Також негативні психоемоційні стани яскраво виражені серед тих, хто боїться захворіти особисто, або ж переживає за здоров’я родичів. Страх – це не лише емоція, але і когнітивна негативна картина (сценарій), пов’язаний з тривогою і є одним з її проявів. Чим більше людина боїться, тим більше в неї проявляються всі емоційні стани, особливо паніка. Серед тих, хто підтримує вакцинацію рівень негативних емоцій дещо вищий, оскільки серед них, більше тих, хто боїться захворіти. Серед тих, хто підтримує локдаун, спостерігається відносно вищий рівень розладів сну, паніки та втоми. У цьому розрізі значимим є віковий фактор, оскільки серед прихильників карантину переважають старші, серед яких страх захворіти вищий.

Вибіркова сукупність: 1600 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Терміни проведення: 14-16 січня 2021 року.

фото ілюстраційне

Система Orphus