Ви тут:
Кримінал Суспільство Україна 

Справа Шеремета: колишній спецпризначенець, який оприлюднив записи КДБ, готовий свідчити в ГПУ

Ексспівробітник спецназу Білорусі Ігор Макар, який поширив аудіозаписи, де нібито посадові особи КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема, журналіста Павла Шеремета, заявив про готовність свідчити в Офісі генерального прокурора України у справі про вбивство журналіста.

Про це повідомляє «Суспільне», яке розшукало його через білоруських колег.

За його словами, у грудні 2020 року він передав аудіозаписи українським силовим відомствам.

«Я передав записи приблизно в грудні. Офіційного допиту не було, але сьогодні зі мною зв’язувалися українські спецслужби. Я розмовляв і дав свою згоду на співпрацю. Я буду готовий дати свідчення в Генеральній прокуратурі України.Також я сказав, що свідчення готовий надати колишній співробітник, який зараз виїхав у країну Євросоюзу», – заявив Макар.

Він зазначив, що як тільки до його приїзду будуть готові українські спецслужби, він відвідає Київ у цій справі.

«Коли буде така необхідність будуть якісь факти, я, звичайно, буду повідомляти, а коли українська сторона буде готова, щоб я прилетів і дав свідчення, – я готовий», – повідомив Макар.

Він розповів, що матеріал потрапив до нього у 2012 році від анонімних джерел з КДБ Білорусі. Коли ексспецпризначенець прослухав запис, почув ім’я його друга Олега Алкаєва, колишнього начальника Мінського СІЗО і керівника так званої «розстрільної групи», яка виконувала смертні вироки. Ця людина виїхала з Білорусі у 2001 році, стала критиком Олександра Лукашенка.

У 2007 році Павло Шеремет видав книгу Алкаєва «Розстрільна команда». Після цього Макар зрозумів, що життя журналіста потрібно рятувати. Він спочатку передав аудіозаписи американським спецслужбам. Завдяки цьому Алкаєв зараз живий, як і екскомандир бригади спецназу Володимир Бородач і начальник відділу МВС Білорусі по боротьбі з корупцією В’ячеслав Дудкін, імена яких згадувалися на плівках.

За словами Макара, він і його однодумці робили все, щоб дати розголос цій справі. 

4 січня 2021 року видання EUobserver оприлюднило розслідування про ймовірну причетність  Олександра Лукашенка до усунення політичних опонентів. Воно ґрунтується на записі розмов керівництва КДБ Білорусі, отриманому від колишнього співробітника спецпідрозділу «Алмаз». Аудіозапис розмов зробили у квітні 2012 року в кабінеті тодішнього очільника КДБ Вадима Зайцева.

За даними видання, на записі обговорювалося вбивство Павла Шеремета, який тоді жив у Росії. Журналіста планували підірвати, щоб «ні рук, ні ніг не зібрали».

12 грудня 2019 року міністр МВС Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета.

Це військова медсестра Яна Дугарь, лікарка Юлія Кузьменко, музикант і працівник Сил спецоперацій Андрій Антоненко. Усім їм повідомили про підозру й обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Нині у СІЗО перебуває тільки Андрій Антоненко, іншим двом згодом змінили запобіжний захід на більш м’який.

“20 липня 2016 року в центрі Києва підірвали машину керівника інтернет-видання «Українська правда» Олени Притули, в якій перебував журналіст Павло Шеремет. Він загинув на місці незабаром після вибуху. Слідство вважало, що організатором убивства Шеремета був Антоненко”, – йдеться у повідомленні.

Фото: «Суспільне»

Система Orphus