Ви тут:
Суспільство 

Багаторічний сенатор та віцепрезидент Обами: що відомо про Джо Байдена

Джозеф Робінетт Байден молодший у листопаді 2020 року переміг на виборах поки чинного Президента США Дональда Трампа, а сьогодні, 20 січня, очолить країну.

Згідно з його офіційною біографією, яка вийшла друком у 2010 році, майбутній 46-й Президент США народився 20 листопада 1942 року в Скрентоні, Пенсильванія, у католицькій родині вихідців з Ірландії. Його батька звали Джозеф Робінетт Байден старший (англ. Joseph Robinette Biden senior), а мати — Катрін Євгенія «Джин» Фіннеґан (англ. Catherine Eugenia «Jean» Finnegan).

1972 року обраний до Сенату США від Демократичної партії завдяки енергійній передвиборчій кампанії, випередивши на 1,4 відсотка голосів популярного республіканського кандидата Кейла Боґґса (Cale Boggs).

Незабаром після перемоги Байдена на виборах його дружина Нейлія Гантер (Neilia Hunter), із якою він познайомився під час навчання в юридичному коледжі, і дочка Наомі Христина (Naomi Christina) загинули в автомобільній катастрофі, а сини Джозеф Байден III (Joseph Biden III) і Роберт Гантер (Robert Hunter) отримали важкі опіки. Байден хотів відмовитися від посади, та за наполяганням глави Демократичної партії Майка Менсфілда (Mike Mansfield), все ж погодився зайняти цю посаду. Байден знаходився в лікарні поряд із синами, коли 3 січня 1973 року його посада була затверджена в Сенаті, що зробило його одним із наймолодших сенаторів в історії США при віковому цензі для цієї посади в 30 років.

Байден одружений вдруге. Через кілька років після загибелі першої дружини, 1977 року, Байден одружився з Джилл Трейсі Джекобс (Jill Tracy Jacobs). Джилл Трейсі — професор англійської мови в Технічному громадському коледжі Делавера, з 1993 року вона очолює Байденське товариство з боротьби з раком грудей. У Байдена і Джилл Трейсі є дочка — Ешлі (Ashley).

У Сенаті увійшов до складу комітетів із зовнішньої політики та правової політики й активно зайнявся законодавчою діяльністю: висував поправки в закони про довкілля та захист прав споживачів. Він критикував Сенат за слабкість щодо до уряду США. 1974 року журнал «Time» включив Байдена у список «200 осіб майбутнього». У січні 1975 року Байден увійшов до зовнішньополітичного комітету, а в січні 1977 року став членом юридичного комітету Сенату США.

Байден успішно переобирався в Сенат у 1978 і 1984 роках, за нього віддали голоси 58 і 60 відсотків виборців Делавера відповідно. Байдена вважали хорошим політиком та оратором і називали одним із ймовірних кандидатів на посаду президента США від Демократичної партії на виборах 1984 року.

Популярною стала гостра критика, якою Байден піддав на слуханнях Сенату 1986 року державного секретаря Джорджа Шульца (George Shultz). Байден звинувачував його в підтримці політики апартеїду в ПАР. Також Байден був головою на сенатських слуханнях за призначенням суддею Верховного суду США Роберта Борка (Robert Bork), кандидатура якого була висунута президентом Рональдом Рейганом, але відкинута Сенатом. Також Байден був одним із головних прихильників створення сенатського комітету зі прав людини та брав участь у складанні акту про захист довкілля.

У 1988 році Байден, як голова сенатського комітету з міжнародних відносин, відвідав Москву на запрошення голови президії Верховної Ради СРСР Андрія Громико. Під час зустрічі вони обговорювали ратифікацію радянсько-американського Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності.

За рік до цього Байден заявив, що братиме участь на виборах президента США 1988.

У вересні 1987 року пресслужба Майкла Дукакіса (Michael Dukakis), іншого кандидата від Демократичної партії, розповсюдила відеозапис, у якому порівнювалися виступи Байдена та чинного лідера Лейбористської партії Великої Британії Ніла Кіннока (Neil Kinnock): з’ясувалося, що Байден копіював багато фраз британського лейбориста. Після цих скандалів 23 вересня 1987 року Байден зняв свою кандидатуру з виборів, оголосивши про те, що його задавила «гіпертрофована тінь минулих помилок».

Байден переобирався в Сенат від штату Делавер в 1990, 1996 і 2002 роках, щоразу набираючи близько 60 відсотків голосів виборців. На посту голови юридичного комітету Сената Байден був автором багатьох законів, зокрема Закону про боротьбу з насильством та правоохоронну діяльність (Violent Crime Control and Law Enforcement Act of 1994), що збільшив повноваження та фінансування поліції, і що розширило сферу застосування федерального законодавства на противагу законодавствам окремих штатів. Також він був одним із авторів Акту про протидію насильству над жінками (Violence Against Women Act of 1994), прийнятого Сенатом 1994 року й визнаного 2000 року Верховним судом неконституційним.

Читайте також: Байден зробив першу заяву щодо України

22 червня 2008 року заявив про те, що не відмовиться від поста віцепрезидента, якщо йому його запропонують. 22 серпня стало відомо про те, що Барак Обама вибрав Байдена як напарника для проведення президентської компанії, передвиборчий штаб Обами підтвердив цю звістку наступного дня. На думку експертів, Байден був висунутий Обамою як кандидат на посаду віцепрезидента за навички в законотворчості і зовнішній політиці, яких не вистачало самому Обамі, а також за те, що він умів взаємодіяти з республіканцями.

Крім того, це висунення за задумом Обами мало допомогти схилити на його сторону виборців-католиків. Байдена з призначенням привітав конкурент Обами — Маккейн, з яким Байден багато працював в Сенаті і з яким був солідарний по зовнішньополітичним проблемам Афганістану, Іраку, Пакистану і боротьби з тероризмом. Кандидатури Обами і Байдена були затверджені на з’їзді Демократичної партії 28 серпня.

У вересні 2008 року опублікував відомості про доходи, 2007 року він заробив 319 853, а його дружина — 66 546 доларів. Зроблено це було для того, щоб примусити розкрити відомості про доходи і кандидата у віцепрезиденти від республіканців — Сару Пейлін.

Читайте також: Байден анонсував перші кроки на посаді Президента США

2 жовтня 2008 року відбулися передвиборчі дебати між Байденом і Пейлін. Ці віцепрезидентські дебати зібрали найбільшу аудиторію телеглядачів в історії і навіть обігнали за популярністю президентські дебати між Обамою і Маккейном. За наслідками опитів, перемогу на дебатах отримав Байден.

Обама та Байден, який став віцепрезидентом, отримали перемогу на загальних виборах 4 листопада, набравши голоси 51 відсотка виборців і заручившись підтримкою понад 300 вибірників при 270 необхідних.

Байден вирішив не балотуватися на пост президента на виборах 2016 року та підтримав кандидатку від Демократичної партії Гілларі Клінтон, яка зрештою програла вибори кандидату від Республіканської партії Дональду Трампу. Натомість Байден взяв участь у президентських перегонах 2020: він успішно здобув номінацію від Демократичної партії та був ключовим опонентом Трампа на загальних президентських виборах у листопаді 2020 року. Байден здобув перемогу на виборах, ставши першим за майже 30 років кандидатом, який переміг на виборах чинного президента. Він також стане найстарішим президентом в історії США.

Читайте також: Байден виступає проти продовження будівництва “Північного потоку-2”, – ЗМІ

Фото – Office of United States Senator Joe Biden/ Daniel Schwen/ David Lienemann/ Adam Schultz/ United States Senate/ Petty Officer 1st Class Chad J. McNeeley/ The White House from Washington/ Official White House Photo by Chuck Kennedy/ Bettmann Archive

Система Orphus