Ви тут:
Культура Суспільство 

Помер актор фільму «В бій ідуть тільки «старики»

Олександр Немченко, який у фільмі зіграв роль льотчика Івана Федоровича, тривалий час хворів.

Більше про це повідомляє Вінницький академічний музично-драматичний театр ім.Миколи Садовського на своїй сторінці у соцмережі facebook.

«Відійшов у вічність Олександр Немченко… Диригент співочої ескадрильї прийняв в обійми ще одного свого вихованця…
Листопад 1953 року подарував Сашкові життя у рідному місті Рівно (де, за заповітом, і буде поховано його прах). Він прожив гідне життя, насичене не лише творчістю, але й щирою любов’ю до усього, чим займався, до усіх, хто його оточував. Заслужений артист України. Актор театру та кіно. Створив театральну студію при Будинку вчителя. Довгі роки займався народною медициною. І завжди з усмішкою..», – йдеться у повідомленні.

Народився в місті Рівне 12 листопада 1953 року в родині Дмитра Немченка, керівника театрального оркестру, і Валентини Немченко, актриси Рівненського обласного театру. В 1963 році родина переїхала до Вінниці, де батьки отримали роботу в облмуздрамтеатрі ім. М. К. Садовського.
В 1975 закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого. Будучи студентом другого курсу в 1973 знявся у фільмі Л.Бикова «У бій ідуть лише «старі»», де зіграв роль добродушного, веселого, безвідмовного барабанщика другої співаючої ескадрильї Івана Федоровича.
В 1975—1976 — актор Херсонського музично-драматичного театру.

З травня 1976 до травня 1977 служив у Казахстані, у звуковій розвідці — начальником акустичної бази.
Після цього 12 років працював у Вінницькому академічному музично-драматичному театрі ім. М. К. Садовського, де серед інших зіграв роль Мішки Япончика в «Биндюжник і король», блазня в шекспірівській «Дванадцятій ночі», негативного персонажа Єрмакова в п’єсі В.Дозорцева «Останній відвідувач». Всього в театрі зіграв 122 ролі. В ці ж роки знявся в 4-х фільмах, одним з яких була польська короткометражка.
В 1989 створив естрадний театр мініатюр «Іван Іванович», де був художнім керівником. Працював репетитором у Вищій Лізі КВВ України та у Київському естрадно-цирковому училищі. Після розпаду СРСР разом з колегами створив «Парадокс-дует Ігорьки», який з спектаклем «Граємо Хармса» став дипломантом конкурсу на Кубок Райкіна «Море сміху-92» в Ризі.

З 1996 до 2006 працював в Одесі у медичному центрі Порошина. Повернувшись до Вінниці в 2006 протягом декількох років продовжував практику цілителя. Професійно займався нетрадиційною (холістичною) медициною: валеолог, натуропат-ендоеколог, вібротерапевт. Атестований Українською Асоціацією Народної медицини з лікувального масажу і валеології.
У 2012 році на базі Вінницького будинку культури вчителя створив театральну студію «Ігра». У дворічний період студійці навчалися театрального мистецтва, а після закінчення більшість із них вступила до театральних ВУЗів.

Система Orphus