Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

Про жінок та чоловіків у полтавських медіа: підсумки гендерного моніторингу гіперлокальних видань

Із 11 по 17 жовтня 2020 року був проведений заключний у 2020-ому році етап гендерного моніторингу матеріалів гіперлокальних видань Полтавської області, а саме: газет «Вісті», «Гадяцький вісник», «Козельщинські вісті», «Пирятинські вісті», «Сільські новини»; інтернет-видань «Гадяч.City», «Кременчук TODEY», «ЛохвицяNEWS», «Сайт Лубен», «Хорол онлайн».

Загалом проаналізовано 201 матеріалів у друкованих ЗМІ і 252 матеріали у інтернет-виданнях.

Загалом же за рік проаналізовано 992 матеріали в друкованих ЗМІ і 1429 матеріалів в інтернет-виданнях. Мета моніторингу незмінна: проаналізувати кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів та героїнь і героїв в полтавських медіа, прослідкувати наявність стереотипів і сексистського контенту, а також вживання фемінітивів.

У жовтні чоловіків-експертів та чоловіків-героїв на шпальтах газет (71% і 69%) і в інтернет-виданнях (69% і 79%) бачимо частіше, ніж жінок. Така тенденція є сталою впродовж загального річного моніторингового періоду. Водночас протягом року жінки все впевненіше виступають як експертки не лише в темах освіти, медицини, соціальної політики, культури чи довкілля, а й економіки чи політики.

Важливою темою у ЗМІ як протягом жовтня, так і протягом усього моніторингового періоду є COVID-19. Кількість матеріалів з цієї тематики змінювалася відповідно до того, як Полтавщина переходила з «червоної до зеленої» зони і навпаки. Наприклад, у квітні таких матеріалів було 14% від загальної кількості, у червні – 6 %, а в жовтні вже 10 %.

В інтернет- виданнях цей показник складає 15 %, а в друкованих – 4%. Цей маркер свідчить не про втрату уваги журналістів друкованих ЗМІ до теми, а про використання більшої частини площі під проплачені агітаційні матеріали різних політичних сил. Публікації, до речі, не завжди мали відповідне маркування.

Матеріали з теми COVID-19 були здебільшого безособовими, з посиланнями на різноманітні офіційні установи, менше адресних, з місцевими фактами та коментарями. У жовтні більшість матеріалів мали суто медичний аспект. Але загалом за моніторинговий період стало більше матеріалів, що стосуються політичного, соціального, економічного, освітнього аспекту епідемії. Вочевидь, ці теми будуть перспективними надалі.

За результатами жовтня в друкованих та інтернет-виданнях експертами в темі COVID-19 виступають винятково чоловіки. У онлайн-виданнях у переважній більшості жінки були героїнями публікацій на коронавірусну тематику – в 67% публікацій, зате зовсім немає експерток. Найчастіше експертом з тематики (у 11%) від усієї кількості опрацьованих матеріалів виступає міський голова Кременчука Віталій Малецький.

У жовтні ЗМІ не приділяли уваги місцевим особливостям роботи медиків. Матеріали на загальнообласну тему стосувалися лише статистичних даних по захворюванню.

Щодо інших тем жовтня в ЗМІ. Якщо в лютому- серпні тема загальнодержавної політики поступово відходила на задній план ( в середньому було 3-4 таких публікації за кожен період моніторингу), то в жовтні, піковому агітаційному періоді перед місцевими виборами, ця тема практично зникла в районних ЗМІ. У друкованих тільки 1 така публікація, у інтернет-виданнях – 3. Значна частина матеріалів стосувалася розповідей про кандидатів у депутати чи на посади голів ОТГ. У друкованих ЗМІ жодна з таких розповідей, – а в деяких з них публікувалися і програми, не мали маркування. Усі – про кандидатів-чоловіків. Лише у двох публікаціях мова йшла про депутатку обласної ради Ірину Степаненко, яка знову балотується, та про кандидатку на пост мера Полтави Оксану Деркач («Мер-берегиня»). В онлайн-медіа дещо краща ситуація за рахунок активного інформування у виданні «Кременчук TODAY» про судові позови представниці однієї з політичних сил Карини Енокян.

У загальному підсумку маємо гендерний дисбаланс – у 92 % публікацій мова йде про чоловіків, і лише у 8 % – про жінок.

Як свідчать результати аналізу, загалом у друкованих ЗМІ жінки найчастіше є експертками у матеріалах на освітню тематику – 100%. Досить високий відсоток (44%) експерток в темі економіки та бізнесу. Лише чоловіки коментують теми: спорт, війна і армія, медицина, охорона природи та довкілля, кримінал, культура. Чоловіки-експерти превалюють в матеріалах про політику (82%) та соцполітику / соцзахист (75%).

Такі тенденції є типовими для полтавських друкованих ЗМІ, контент яких аналізувався протягом усього моніторингового періоду – 2020. Героїнями матеріалів жінки є переважно у темах інше (64%) та соцполітика і соцзахист (56%). Зовсім не писали про жінок у сферах спорту, екології та довкілля, криміналу.

Баланс експерток і експертів зафіксовано у газети «Вісті», однак чоловіків як героїв матеріалів тут утричі більше. Водночас видання дуже активно використовує фемінітиви (80%). У «Гадяцького вісника» кількість фемінітивів теж висока (67%), однак у матеріалах майже повністю відсутні жінки (лише в 11% вони були героїнями публікацій).

З огляду на ці дані, у жовтні найбільш гендерночутливим друкованим виданням є газета «Вісті» (54%). При чому – зі значною перевагою над рештою видань.

В інтернет-виданнях більшість жінок як експертки представлені в темах екології і довкілля, розвагах та дозвіллі, а також соціально-побутовій, сімейній темах (рубрика «інше»). Майже порівну з чоловіками коментують питання економіки / бізнесу та криміналу / надзвичайних подій. Лише чоловіки коментують спортивну тематику.

Героїнями журналістських матеріалів жінки найчастіше є у матеріалах на освітню (56%), та політичну (36%) теми. Лише в 1% випадків жінки є героїнями публікацій про спорт, в 15% – охорони здоров’я, 14% – соцполітику. Найвищий відсоток експерток – у виданнях «Гадяч City» (47%) і «Сайт Лубен» (45%). Найменше представлена експертна думка жінок у «Кременчук TODAY» (20%). Фемінітивами найчастіше послуговуються видання «Гадяч City» (67%) і «Кременчук TODAY» (56%). 

З огляду на отримані дані, найбільш гендерночутливим стало видання «Гадяч City» (47%). Кращого рівня можна досягти, збільшивши відсоток представленості жінок.

За означений період в ЗМІ Полтавщини, які підпадали під моніторинг, не зафіксовано матеріалів, які мають ознаки сексизму.

У публікаціях жовтня, як і загалом протягом усього моніторингового періоду фемінітиви вживаються в інтернет-виданнях частіше, ніж в газетах. Для районних ЗМІ звичніше називати жінок кандидатами, депутатами, директорами, керівниками тощо. У всіх ЗМІ закріпилася тенденція до збільшення так званих безособових повідомлень та посилань: «міністерство заявляє», «прес-служба інформує», без вказування конкретної особи, що надала інформацію.

Протягом усього періоду, під час якого здійснювався моніторинг, зафіксована й така цифра: 92% проаналізованого авторського журналістського контенту належать перу журналісток і лише 8% – журналістів. За підсумками усього моніторингового періоду 2020-ого року з’ясувалося, що найбільш гендерночутливими ЗМІ є газета «Вісті» та сайт «Гадяч City» з приблизно однаковими показниками (42% і 40 %). Найменш гендерночутливим є сайт «Лохвиця NEWS» (28%) та газета «Пирятинські вісті» (31%).

Результати моніторингів 2020-ого року показують, що журналісти все частіше послуговуються фемінітивами. І хоча в означенні посад та професій жінок превалюють традиційні маскулінні форми, все ж з’являються відносно нові для вжитку в пресі слова: «фотографиня», «мисткиня», «поетка». І це є позитивною тенденцією, яка посилюється. Індекс гендерної чутливості полтавських гіперлокальних медіа у жовтні склав 33%, а за загалом за всі 5 хвиль моніторингу 2020 році – 35%. Ознайомитися з підсумковими результатами моніторингу видань 24 областей можна на сайті Волинського прес-клубу: жовтневі дані – https://bit.ly/3kj3YSi , дані за 2020 рік – https://bit.ly/3e5VHyY

Експертка з моніторингу – голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Перейти до вмісту