Наступник Патона: НАН України вперше за 98 років очолив уродженець Полтавщини
Анатолій Загородній родом з Великої Багачки.
Як розповіли у Національній академії наук України, 7 жовтня 2020 року відбулися вибори Президента Національної академії наук України.
«Шляхом таємного голосування двома третинами голосів виборців Президентом Національної академії наук України обрано академіка Анатолія Глібовича Загороднього», – йдеться у повідомленні.
Останнім за часом уродженцем Полтавщини – Президентом НАН України (тоді Всеукраїнська академія наук) був Орест Левицький (1922, народився у селі Маячка теперішнього Новосанжарського району).
| Президенти НАН України | |
|---|---|
| Вернадський Володимир Іванович | 1918–1919 |
| Левицький Орест Іванович | 1919–1921 |
| Василенко Микола Прокопович | 1921–1922 |
| Левицький Орест Іванович | 1922 |
| Липський Володимир Іполитович | 1922–1928 |
| Заболотний Данило Кирилович | 1928–1929 |
| Богомолець Олександр Олександрович | 1930–1946 |
| Палладін Олександр Володимирович | 1946–1962 |
| Патон Борис Євгенович | 1962-2020 |
| Загородній Анатолій Глібович | з 2020 |
Довідка
Загородній Анатолій Глібович (29 січня 1951, Велика Багачка) — фізик-теоретик і організатор науки, академік (з 6 травня 2006) та віце-президент (з 2011) Національної академії наук України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України (з 2002), доктор фізико-математичних наук (1990), професор (1998), заслужений діяч науки і техніки України (2012), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005).
- 1951, 29 січня— народився у селі (з 1959 — селище міського типу) Велика Багачка, адміністративному центрі Великобагачанського району Полтавської області.
- 1972— закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету ім. Горького (тепер — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).
- 1972 — по т. ч.— в Інституті теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України, зокрема:
- 1980–1988— учений секретар;
- 1989–2002— заступник директора з наукової роботи;
- 1996–2016— завідувач відділу теорії та моделювання плазмових процесів;
- 2003 — по т. ч.— директор.
- 1978— захистив дисертацію на тему «Флуктуации и спектры излучения ограниченной плазмы» та здобув науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю «Теоретична фізика».
- 1990— захистив дисертацію на тему «Электромагнитные флуктуации в ограниченных плазменно-молекулярных системах» та здобув науковий ступінь доктора фізико-математичних наук за спеціальністю «Фізика плазми».
- 1997— обраний членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «Теоретична фізика, фізика плазми».
- 1998— отримав наукове звання професора.
- 2006— обраний академіком НАН України за спеціальністю «Теоретична фізика, фізика плазмових процесів».
- 2009–2011— головний учений секретар НАН України.
- 2011 — по т. ч.— віце-президент НАН України.
Державні нагороди
- Заслужений діяч науки і техніки України (2012)
- Орден «За заслуги» ІІ ст. (2016)
- Орден «За заслуги» ІІІ ст. (2008)
- Державна премія України в галузі науки і техніки (2005; за праці з фізики плазми)
- Почесна грамота Верховної Ради України (2004)
- Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (2015)
- Іноземний член Російської академії наук (2011)
- Іноземний член-кореспондент Австрійської академії наук (2012)
- Член-кореспондент Міжнародної академії наук, мистецтв і гуманітаристики (Париж, 2004)
- Почесний доктор Інституту фізики конденсованих систем (2010)
- Почесний доктор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2011)
- Почесний доктор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (2015)
- Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2018)
- Почесний професор Цзілінського університету (Чаньчунь, КНР, 2017).
