Ви тут:
Суспільство ТОП-новина Україна 

Українці в Facebook масово полюбили інформаційне сміття: результати дослідження

Редактори провідних українських онлайн-ЗМІ регулярно публікують у Facebook дописи з рейтингами відвідуваності своїх сайтів, де їхні медіа входять в ТОП-10 чи демонструють хороше зростання.

Проте боротьбу за увагу аудиторії Facebook вони програли, а з нього беруть новини 49% українців, пише texty.org.ua.

Волонтерська ініціатива «Як не стати овочем» провела дослідження споживання інформації українськими користувачами Facebook. В його рамках проаналізували понад 68 тисяч публічних сторінок, на які підписані 1000 українців.

Дописи пабліків — це лише частина контенту, який користувачі соціальної мережі бачать у своїх стрічках. Проте вже за їх зрізом можна робити висновки про вміння фільтрувати інформаційні джерела.

Новини

Рейтинг найбільш популярних новинних сторінок у Facebook очолює BBCcCNN. На неї підписані понад 2,4 млн користувачів Facebook (дані соцмережі). Ця цифра включає ботів. Вони — один із інструментів увімкнення «стадного інстинкту» — якщо ресурс популярний, значить, йому можна довіряти.

Жива аудиторія сторінки формувалася за рахунок рекламних кампаній — «Чи підтримуєте ви скорочення кількості депутатів? Тисни лайк!».

Окремий вид інформаційних сторінок, які не є медіа — ті, які через клікбейтні заголовки отримують аудиторію і потім перенаправляють її на більш шкідливий контент. Так, на 9-му місці за популярністю — ресурс «nametests.com русский». Це платформа, яка консолідує розважальні тести (наприклад, «Яка ти змія») — за їх допомогою збирають дані користувачів: електронні адреси, телефони, фото, тексти, список місць, де побували, та ще багато іншого. Цей факт вказаний в їхніх користувацьких угодах, проте написаний дрібними літерами, іноземними мовами та ще й з купою абревіатур і складних термінів.

Також саме інформаційні ресурси, які не є медіа — основне джерело псевдоблагодійних публікацій. Більшість із таких прохань про допомогу є неправдивими, проте українці не перевіряють і поширюють.

Майже третина українських користувачів Facebook публікує на своїх сторінках посилання на сайти-сміттярки. Найбільше — в Тернопільській (55%) та Закарпатській (52%) областях. Найменше — у Рівненській області (12%).

Політика

Більшість сторінок українських політиків використовує такий самий прийом формування аудиторії, як і  BBCcCNN.

Вони проводять рекламні кампанії. Пропонують підписатися на сторінку в разі, якщо людина підтримує одне з загальних гасел “Україна — красива. Згоден? Став лайк та підписуйся!” або “Чинна влада наживається на людях і буде покарана за це! Підтримуєте? Ставте лайк!”.

Не всі, хто натиснув лайк, усвідомлюють, що паралельно підписуються на сторінку політика. Проте ціль досягнута — дописи політиків починають з’являтися в стрічках українців. Це поширений інструмент швидкого нарощення підписників.

Є й ті, які формували аудиторію самостійно. Наприклад, сторінка Уляни Супрун — один із найкращих прикладів політичного smm, а Сергій Притула сформував свою аудиторію як волонтер та шоумен.

Інші використовують ботів та витрачають десятки тисяч доларів на просування своїх публікацій. Аналіз «Як не стати овочем» виділив сторінки політиків, на які дійсно підписувалися українці. Дослідження відфільтровує накрутки, які були зроблені ботами.

Розваги

Ці сторінки публікують безпечний, на перший погляд, контент. Проте саме в нього непомітно вмонтовується брехня та напівправда. Зокрема, саме з таких сторінок шириться інформація про шкоду масок, псевдо методи лікування коронавірусу.

Так, типова розважальна сторінка «Психология без границ» 30 червня розмістила відео, яке стверджує, що епідемії немає, а людей примушують носити маски для того, щоб її спровокувати. Нібито носіння масок викликає згущення крові, хвороби серця, інфаркти. Люди таким чином забруднюють собі легені, і цим провокують туберкульоз. От він і стане причиною реальної епідемії уже цієї осені.

Тут же пояснюють «реальне» походження карантину. Його ідея нібито взята з радянських тюрем, де в’язнів обмежували в доступі до свіжого повітря, й це призводило до масового поширення туберкульозу.

Загалом рівень фільтрації інформації українцями у соціальних мережах вкрай низький. Про це свідчить аналіз їхніх публікацій в рамках дослідження рівня інформаційної гігієни серед українських користувачів Facebook — 54% порушують базову інформаційну гігієну в соцмережі. А саме:

  • 34% публікують маніпулятивні заголовки та матеріали
  • 29% публікують посилання на сайти-сміттярки
  • 13% публікують фейки
  • 10% проходять тести, які крадуть дані.

Як досліджували

Волонтерська ініціатива «Як не стати овочем» досліджувала дотримання українцями базової інформаційної гігієни в Facebook. Вибіркова сукупність всього дослідження становить 3049 акаунтів українського сегменту Facebook. 

Вибіркова сукупність дослідження з аналізу публічних сторінок, на які підписані українські користувачі Facebook — 1 000. Аналіз 68 605 сторінок здійснювався з допомогою інструментарію SemanticForce — це міжнародна компанія, яка з 2009 року розробляє платформу моніторингу та аналітики медіа та соціальних мереж.

Кожен акаунт проходив верифікацію, зокрема, відсіювалися боти. Дослідження проводилося в серпні 2020. Аналіз охоплював дописи користувачів соціальної мережі, які вони опублікували влітку 2020.

Детальний опис методології та детальні результати — за посиланням.

Понад 5% українських користувачів Facebook підписані на 82 публічні сторінки. 23% з них — інформаційні ресурси, які не є медіа. Вони імітують онлайн-медіа, але публікують новини, не дотримуючись журналістських стандартів, перекручують факти та маніпулюють ними, формулюють спекулятивні заголовки. Ще 43% — це розважальні сторінки, які публікують плітки, псевдонаукові факти, лайфхаки, рецепти, мотиваційні цитати.

Лише 13% сторінок належать медіа. Проте частина з них на низьких позиціях в рейтингу Інституту масової інформації щодо дотримання журналістських стандартів. Натомість вони присутні в списках тих видань, які розміщують джинсу.

Серед популярних сторінок відсутні громадські активісти чи лідери думок. Виняток — Ліна Костенко. На неї підписані 7,9% українців в Facebook. Проте в переліку аж 15 сторінок політиків різного калібру.

Найбільш поширений тип контенту на сторінках українців — благодійність. Але в топі пабліків, на які підписані українські користувачі Facebook, немає сторінок благодійних фондів чи організацій, які зарекомендували себе як доброчесні. Виняток — «Повернись живим».

Фото: Freepik

Система Orphus