Ви тут:
здоров’я Медицина Суспільство 

Хвороби серця у дитини: симптоми, діагностика та лікування

Серце здорової людини має чітко вивчені розміри. Методи дослідження порожнин дозволили «вирахувати» обсяг внутрішніх камер, площу клапанів, діаметр атріовентрикулярних проходів. Кардіомегалія — термін, прийнятий для позначення надмірно збільшеного серця. Це може стосуватися тільки однієї частини або всіх чотирьох відділів.

Чому збільшується серце у дитини розповіла лікар-кардіолог дитячий, вищої категорії КП «ПОДКЛ» Світлана Ковалевська.

Кардіомегалія може бути вродженою і виявлятися у плоду при УЗД дослідженні вагітної. Ця патологія вважається дуже рідкісною, але небезпечною. Близько 1/3 новонароджених з виявленою подібною патологією вмирають у перші 3 місяці життя, а у 1/4 формується хронічна лівошлуночкова недостатність.

Встановлено кілька причин патології у дітей: інфекційні хвороби матері під час вагітності; куріння матері; несприятлива екологія, іонізуюча радіація; мутація на генетичному рівні; вроджені вади серця. Набута патологія в дитячому віці пов’язана з перенесеними інфекціями, ускладненими алергічними міокардитами.

На які симптоми у дітей слід звернути увагу?

Діагностика патології у малюків залежить від уваги батьків і близьких людей. Найбільш часто у дітей проявляється часте поверхневе аритмічне дихання; блідість шкіри з синюшністю навколо губ і носа; відсутність апетиту; підвищення пітливості; виражена тахікардія; набряки.

Якщо лікар отримує висновок про збільшені розміри серця, його тактика повинна обов’язково включати подальше дообстеження, з’ясування причин, вибір плану лікування.

Методи діагностики:

При огляді лікар визначає блідість шкіри, задишку, набряки, прослуховує шуми в серці, застійні хрипи в легенях. Це можна виявити тільки при наявності порушеного загального кровообігу, слабкості міокарду. Застосування діагностичної техніки дозволяє виявити хворобу в початковому періоді.

Рентгенографія часто служить першим способом виявлення патології. Оглядова рентгенограма в прямій і боковій проекціях зараз замінюється флюорографічним знімком. На загальній рентгенограмі видно застійне повнокров’я судин у нижніх відділах легень, патологію аорти і легеневих артерій.

За ЕКГ можна судити про потовщення стінок шлуночків або передсердь, наявність ішемії, післяінфарктних рубцевих змінах, дистрофії і ділянках кардіосклерозу. Ці зміни дають допоміжну інформацію до діагностики.

Ехокардіографія дозволяє оцінити анатомічні особливості і допомагає виявити причину, функціональний стан серця. На ехокардіограммі видно клапанний апарат, рух стулок, точні розміри камер. Можна визначити природу вади серця (ревматизм, септичний ендокардит).

Катетеризація порожнин серця використовується при підготовці хворого до операції, коли важливо знати гемодинаміку всередині серця. Оцінюється ступінь зворотного закидання потоку крові. Одночасно використовується коронарографія вінцевих артерій для оцінки їх прохідності. Діагностика включає загальний і біохімічний аналіз крові; дослідження гормонального балансу; ліпідів; ревматоїдного фактора; бакпосів для виявлення інфекції. Ступінь тканинної гіпоксії визначається по насиченню киснем.

При лікуванні кардіомегалії слід розуміти, що ця патологія незворотня. Консервативна терапія тільки підтримує силу скорочень міокарда, забезпечує профілактику швидкої серцевої недостатності. Пацієнту пропонується обмежений режим фізичних навантажень. Дієта вимагає відсутності солі, зменшення рідини. Показані продукти, що не містять тваринних жирів, потрібні вітаміни з овочів і фруктів.

Лікарські препарати призначаються в залежності від основного захворювання, що призвело до кардіомегалії, або від ступеню серцевої недостатності. На вибір лікаря обов’язково входять серцеві глікозиди, сечогінні за схемою, нітрати пролонгованої дії.

Хірургічні операції допомагають усунути вроджені дефекти, поліпшити харчування м’язів серця. Вони здатні продовжити життя пацієнта, але не позбавити від патології. Трансплантація серця можливо в майбутньому стане більш доступна для хворих.

Патологія дуже складна в лікуванні, насамперед, у зв’язку з недостатньою інформацією про причини. Вивчення пускового механізму на молекулярному рівні дозволить запобігти хворобі.

Перейти до вмісту